ІрпіньTime

Я яскравий представник покоління Z, що активно користується новітніми благами та вважає їх невід’ємною частиною життя. Прокинувшись вранці, у своєму смартфоні оглядаю новинки в інстаграмі, доки снідаю – переписуюся в соцмережах, по дорозі до університету слухаю музику або аудіокигу, «Вікіпедія» – «рятівна соломинка», якщо щось забув чи не знав, протягом дня роблю масу фото домашнього завдання. Часто розмовляю по мобільному з рідними, друзями, просто знайомими. Сьогодні, наприклад, зробив презентацію своєму знайомому з Польші – змонтував невеличкий мотиваційний ролик. А ще навчаюсь готувати завдяки відеоурокам. Ось так я живу. Моя бабуся інколи лякає, що коли раптом не стане електроенергії, то я буду сліпим безпорадним кошеням. Якось в 2018 році у нас на вулиці обірвалась лінія подачі електроенергії, ми були без світла майже два тижні. Ситуація склалася цікава… Можна було проводити соціологічне дослідження! Людей об’єднала спільна проблема, яку обговорювали, одночасно ділячись пережит

Нині досить часто замість спілкування молоді люди проводять час разом – але кожен у своєму телефоні. Зазвичай користувачі смартфонів починають свій день із перегляду соціальних мереж або стрічки новин та закінчують його так само. «Розумні гаджети» стали невід’ємною частиною нашого життя: люди використовують їх не лише для дзвінків або повідомлень, але й для перевірки погоди, здійснення онлайн-покупок, пошуку роботи тощо. Науковці стверджують, що смартфони радикально змінюють наше життя, і це не завжди має позитивні наслідки. Ми узагальнили о станні дослідження і дізналися, що: 1) використання «розумних» гаджетів негативно впливає на інтелектуальний рівень людини – увага може знижуватися навіть тоді, коли гаджет просто лежить поруч; 2) смартфони стали невід’ємним «вікном у світ», а тому наш мозок автоматично приділяє їм увагу: «сигнал із телефона (свого, не чужого) активує ту ж саму систему уваги, яка відповідає за сприймання звуку свого імені»; 3) часте покладання на «кишеньк

Якщо ви натрапили на цю публікацію, то знайте – ви на правильному шляху. Адже кому, як не журналісту або активному користувачу соціальних мереж, потрібно знати, як проілюструвати свій власний текст? Від оформлення значною мірою залежить популярність – чи побачать ваш матеріал серед інших, чи просто «проігнорять»? Саме тому оригінальні праці «акул пера» отримують найбільше відгуків від читачів. «Картинка» до тексту Взагалі, до тексту можна підібрати будь-яке зображення – чи малюнок, чи фотографію. Головне – аби воно передавало суть, аби в ньому вгадувалася думка автора. Це ключовий фактор, який гарно вписує зображення до тексту. Дійсність на матриці камери   Якщо ви вибрали фотографію, то краще використати власну – неприємно буде «вляпатися» через порушені авторські права. І якщо ж ви наважилися зробити фото, то пам’ятайте – чи то буде телефон, чи то фотоапарат (взагалі, можна використати будь-що, навіть вашу мікрохвильовку) – обов’язково протріть лінзу! Запам’ятайте це на все ж

Щоб стати фотожурналістом або просто використовувати свої фотографії для ілюстрації статей і не тільки , не обов'язково треба мати професіональну фотокамеру та техніку! Може вистачити навіть звичайнісінького смартфона. Але як робити з його допомогою якісні знімки, які не соромно буде використовувати для власного матеріалу? У се дуже просто. Для початку вам треба знати три основні , на мою думку, умови для гарної мобільної фотографії. Найп ерше, що вам потрібно зробити , – це протерти лінзу камери вашого смартфона! Чесно, мене вже починає підбішувати той факт, що деякі люди навіть елементарно не можуть почистити свою камеру (а , може , навіть не знають, що це потрібно взагалі робити) і одразу фотографують щось або когось – у результаті отримують нечіткий та "мильний" знімок. Друге, що вам потрібно зробити , – міцно тримати ваш девайс у руках, коли ви робите фотографію . В ін не повинен тремтіти та стрибати . І разом з першим, так би мовити, "лайфхаком"

Кароліна сьогодні не поправляє кучері й не вдягає намисто до улюбленої сукні. Вона – диванна журналістка (на цей момент), як і всі ті тисячі відчайдухів (чи може, щасливчиків, або ж «обраних» – вирішите самі, коли дізнаєтеся про її життя), які нічого більше не вміють, крім того, як продукувати контент. Жінка добре пам’ятає Шевченкове «не слухала Катерина ні батька, ні неньки», бо то про неї і … її роботу. У хитросплетіннях хімічних і фізичних розумілась погано, архітектура живих систем доводила її до сказу, про затребувані ГМО-агрономію чи біофармакологію узагалі не йшлося. Батьківське «розберись», «вивчись, щоб люди з тебе були» луною минулого час від часу прокочувалося у вухах. А що вона не людина? Медійниця як-не-як!   Сьогодні у неї інтерв’ю на дивані. Вмикаєш ґаджет – і бачиш очі співрозмовника, онлайн-екскурсію тобі забезпечено хоч у винному підвалі, хоч у сільському погребі: інтернет-павутина покрила   і найвіддаленіші куточки планети. 2070 рік як-не-як! Що буде ще за 50 років,

Ні для кого не секрет, що соцмережі займають все більше місця у сучасному медіапросторі. Щоб дізнатися, що нового сталося у світі, сучасна людина, радше, зайде в інстаграм, твітер чи фейсбук, аніж буде купувати газету за 5 грн у найближчому кіоску. Замість прогортування каналів по TV , більшість надає перевагу скроленню відеороликів у ютубі. Бо це зручніше, швидше та компактніше. І це НЕ погано: часи змінюються, люди змінюються, технології змінюються. Дуже добре що відбувається постійна еволюція і прогрес, а не навпаки. Тому сучасні медіа повинні постійно підлаштовуватись, щоб зацікавити читача, слухача чи глядача. Що із українського подивитись на ютубі? Насправді, в україномовному сегменті починає з’являтися все більше якісного контенту. І про деякі канали хочу розповісти детальніше. 1. Телебачення торонто, або #@) ₴?$0. Дайджест українських (і не тільки) новин, які подаються не в зовсім серйозній формі. З ноткою гумору, сарказму, та іронії. Про політику, музику, шоу-бізне

Прокидатися п ’ ять днів на тиждень о 4:45, потім до вечора не лягати спати – це важко, але не для нашої героїні. Марічка Падалко – телеведуча «Ранок. ТСН» на телеканалі «1+1». Її день починається із раннього сніданку, далі – робота в кадрі, яка потребує сил та бездоганного зовнішнього вигляду. Про те, як іти на роботу зі сходом сонця, вести активний спосіб життя та інші секрети телеведучої, ми дізналися на мотиваційній зустрічі з героїнею « Smal - talk about life balance », яка відбулася ще в докарантинні часи. Тож нині переглядаємо нотатки і згадуємо почуте.  «Якби мене хтось посунув кудись із ранкових новин, я б взагалі не знала, як впоратися із часом. Я дуже ціную можливість працювати в першій половині дня, а далі займатися родиною», – зізнається наша співрозмовниця. З 2006 року Марічка – ведуча ТСН. Її впізнають навіть тоді, коли вона біжить парком. Сказати, що її шлях на телебачення був тяжким, буде не зовсім чесно. Марічці часто вистачало знань, навичок та везіння: «У дев

Кілька років тому соціологи почали бити на сполох: у світі з'явилося нове захворювання – гаджет-залежність. Багато людей не можуть прожити ні дня, не відвідавши профіль у Facebook або не опублікувавши фото в Instagram. А що буде, якщо гаджети раптом зникнуть? Звiдки брати iнформацiю? Соціологи стверджують, що сучасній молоді буде набагато складніше соціалізуватися, ніж старшому поколінню, які ще пам'ятають, як записували номер телефону на аркуші паперу, дізнавалися потрібну інформацію в бібліотеках, розпитували більш досвідчених, авторитетних у певних сферах осіб тощо. Один з петербурзьких психологів провів експеримент із залученням підлітків. Його результат підтверджує побоювання соціологів щодо появи нового виду залежності, оскільки учасники випробування змогли протриматися без гаджетів лише 8 годин. Уже після кількох годин експерименту багато учасників психологічний дискомфорт, дехто з них просив припинити експеримент через 2-3 години після початку. Беззаперечно, гадже

Чи будуть у ХХІІ столітті телевізори? Журналістика роботів чи форма думки людини? Які ЗМІ переможуть у гонці? Цікаво, чого очікувати через сто років і що наступні покоління називати муть журналістикою? Адже « четверта влада » ХХ століття зовсім не звична для нас: шалений тираж газет, цензура, розвиток радіо. Про соціальні мережі навіть і не думали. Тож зазирнемо у 2120 рік… Ньюзрум ютуберів роботизований. При вході автоматизовані двері, які відчиняють за сканером сітківки ока. Біля кожного планшета є свій робот, який «викидає» новини 24/7. Це незамінні помічники людей. Так, саме вони помічники, а не навпаки. Мислення людини залишається на першому плані. Аудиторія вибаглива – хоче бачити «живі» очі й емоції. Так було завжди. Але це реалізується зараз у більш серйозних матеріалах: розслідуваннях, репортажах, аж ніяк не в прямих включеннях на хвилину-дві. Чому саме ютуб, а не телебачення? Тому що телевізори вже ні до чого. Усі перейшли на комп ’ ютери, планшети, а смартфони – постійни