Перейти до основного вмісту

Цифра чи слово?

Я яскравий представник покоління Z, що активно користується новітніми благами та вважає їх невід’ємною частиною життя. Прокинувшись вранці, у своєму смартфоні оглядаю новинки в інстаграмі, доки снідаю – переписуюся в соцмережах, по дорозі до університету слухаю музику або аудіокигу, «Вікіпедія» – «рятівна соломинка», якщо щось забув чи не знав, протягом дня роблю масу фото домашнього завдання. Часто розмовляю по мобільному з рідними, друзями, просто знайомими. Сьогодні, наприклад, зробив презентацію своєму знайомому з Польші – змонтував невеличкий мотиваційний ролик. А ще навчаюсь готувати завдяки відеоурокам. Ось так я живу. Моя бабуся інколи лякає, що коли раптом не стане електроенергії, то я буду сліпим безпорадним кошеням.

Якось в 2018 році у нас на вулиці обірвалась лінія подачі електроенергії, ми були без світла майже два тижні. Ситуація склалася цікава… Можна було проводити соціологічне дослідження! Людей об’єднала спільна проблема, яку обговорювали, одночасно ділячись пережитими враженнями, сімейними новинами, сусідськими суперечками, державними невдалими реформами, зарплатами, пенсіями тощо. Людей на вулицях раптово побільшало, увечері всі почали ходити один до одного на пікніки, просто поговорити та разом провести час. Уперше за рік побачилися ті, що жили поруч. І всі в один голос говорили, що живого слова, спілкування має бути більше!

Я ж за цей час майже ідеально прибрав свою кімнату, допоміг батькові зремонтувати автомобіль, бабусі – почав читати книги, не запізнився на жодне заняття з футболу та ще багато чого. Хоча, наприклад, не зміг поспілкуватися по діскорду з другом, що живе в Росії, не ознайомився з новими трендами телефонів та комп’ютерних програм. А це для мене вкрай важливо!

У ході цих подій мимоволі задумався: «цифра» чи слово – що важливіше? Провів невеличке опитування щодо каналів отримання інформації й інформаційних «смаків» і цінностей. Виявилося. що 94% опитаних віддають перевагу перегляду відео, 6% – читанню; 91% підлітків полюбляє кіно, лише 9% – театр, концерти; 36% респондентів вважають, що спілкуються більше по телефону, а 64% – люблять живе спілкування. Здавалося б, висновки очевидні: більшість представників сучасного покоління не мислить свого життя без «цифри»! Та є один нюанс. Пам’ятаєте, як часто книголюбів питають про те, яку книгу вони візьмуть на безлюдний острів, маючи на меті визначити вподобання, характер тощо? Так от, я поцікавився про те, які три речі респонденти візьмуть із собою. Жоден! із 134 опитаних не згадав про смартфон, планшет, ноутбук тощо.

Зате майже кожен другий запитав, чи можна взяти друга, інструктора, маму, учителя фізкультури… «А для чого ж вони вам на безлюдному острові?» – «Щоб не зійти з розуму» – була відповідь.

Тобто, без слова таки не обійтися! Ера цифрових технологій значно змінила наше життя: ми можемо надсилати електронні листи в будь-який куточок світу, спілкуватися через вебкамеру з ким забажаємо. «Цифра» полегшує наше спілкування, але вона не здатна повністю замінити живе спілкування. Слово має свою невмирущу силу. Воно значно емоційніше, довговічне, перевірене часом та природне.

 Дмитро Левченко,

фото з інтернету

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Прогуляємося Ірпенем дистанційно!

  Віртуальна екскурсія містом Ірпінь Ірпінь – українське місто європейського зразка, яке змогло вистояти окупацію російськими солдатами. Хоч на території міста й залишилися частково чи повністю знищені будівлі, але їх потроху лагодять та повертають до початкового стану. Без сумнівів після нашої перемоги місто стане ще кращим та гарнішим ніж було до цього.  Варто відзначити, що до початку повномасштабного вторгнення Ірпінь був відомий своїми мальовничими зеленими парками, сучасною і стильною центральною площею та дуже протяжную набережною. Зараз ми проведемо для читачів віртуальну екскурсію цими (і не тільки) локаціями Ірпеня. Перша зупинка – Парк Незнайка Розпочинаємо ми нашу екскурсію у Парку Незнайка, який колись був відомий під іншою назвою – Парк Перемоги.    На території парку росте багато старих дерев, між якими в'ються вимощені та асфальтові доріжки. Також із цікавинок тут наявний ігровий та спортивний майданчики, декоративний ставок із фонтаном, багато стильн...

Про еволюцію і про позицію

  «Підпільний»  як явище вишуканого  українськогумору     Мовне питання завжди гостро стояло перед українцями. І якщо в житті пересічного громадянина це лише питання, якою мовою просити хліб у магазині, то для публічної людини, що вже зібрала певну аудиторію виступами російською мовою, вибір ускладнюється. «Підпільний стендап», що виник як перша українська стендап-арена як російськомовний «Подпольн ый», всього за рік став українськомовним: кожен автор пише виступи українською, кожен проект «Підпільного» поступово переходить на державну мову, а нові взагалі не мають іншомовного старту. І справа тут не в законах, страху перед штрафами чи примусами, адже основна платформа стендаперів – жива публіка та YouTube . Це свідоме рішення випускати саме українськомовний контент. Думка про це вперше виникла у Сергія Ліпко, стендапера, одного з авторів «Підпільного стендапу» та сценариста «Телебачення Торонто», його підтримав колега по цеху – сценарист «Телебачення Тор...

Тему закрито. Місія виконана

Читаємо фонтан, як відкриту книгу:  слідами наших публікацій, рік четвертий Пані та панове, урочисто повідомляємо: «Фонтан навпроти Університету з’явився». Фонтанно-будівнича епопея розпочалась дуже давно (про це детальніше можна дізнатися у спецвипуску нашої газети за 2018 рік, с.2), тривала довго (спецвипуск за 2019 р., с.2, спецвипуск за 2020 р., с.2). Студенти чекали на свій фонтан, на місця для поцілунків, на місця для відпочинку від важкого освітнього процесу та на фотозону. Але минали дні, ба, роки, ріс бур’ян, з’являлись нові матеріали про «фонтан Шредінгера» для «Ірпінь Time ». Через два роки відбулось неймовірне жовтий екскаватор почав свою роботу (детальніше про кропітку працю екскаватора спецвипуск за 2020 рік). Так на місці фонтану почав з’являтися сквер імені Петра Мельника. Реконструювання скверу на честь одного з найуспішніших і найефективніших ректорів Університету державної фіскальної служби України, ініціював його син, Максим Мельник. Відреставровані лавки,...