Перейти до основного вмісту

Прогуляємося Ірпенем дистанційно!

 Віртуальна екскурсія містом Ірпінь

Ірпінь – українське місто європейського зразка, яке змогло вистояти окупацію російськими солдатами. Хоч на території міста й залишилися частково чи повністю знищені будівлі, але їх потроху лагодять та повертають до початкового стану. Без сумнівів після нашої перемоги місто стане ще кращим та гарнішим ніж було до цього. 

Варто відзначити, що до початку повномасштабного вторгнення Ірпінь був відомий своїми мальовничими зеленими парками, сучасною і стильною центральною площею та дуже протяжную набережною. Зараз ми проведемо для читачів віртуальну екскурсію цими (і не тільки) локаціями Ірпеня.


Перша зупинка – Парк Незнайка

Розпочинаємо ми нашу екскурсію у Парку Незнайка, який колись був відомий під іншою назвою – Парк Перемоги. 
 

На території парку росте багато старих дерев, між якими в'ються вимощені та асфальтові доріжки. Також із цікавинок тут наявний ігровий та спортивний майданчики, декоративний ставок із фонтаном, багато стильних ліхтарів, лавок для відпочинку гарних альтанок. Ну і не забуваємо про мотузковий парк "Панда". Та напевно найголовнішою фішкою парку є велика інсталяція пташки, що мовби відпочиває, притулившись до пагорба.
 

Сам парк названий на честь персонажа українського письменника Миколи Носова. Цікавим фактом є те, що саме в Ірпені Носов писав дитячі казки про Незнайка, і також вважається, що це місто і є тим самим прообразом Квіткового міста, де відбувається дія творів письменника. Парк відкрили до 110-річчя від дня народження письменника. 

Наступна зупинка – Міська рада та площа перед нею

Давайте вирушимо до однієї з найгарніших локацій Ірпеня – центру міста та площі перед міською радою, яка не дуже давно була повністю реконструйована (якщо точніше, то це відбулося влітку 2016 року). 
 

Сьогодні центральна площа Ірпеня виглядає дуже сучасно і, так сказати, по європейському гарно. Уся територія повністю вкрита тротуарною плиткою, тут росте багато гарних декоративних дерев та кущів, наявний великий дитячий майданчик, античні грецькі скульптури, штучний ставок та великий фонтан, який літніми вечорами яскраво сяє різними кольорами, через наявну підсвітку.
Однією з найголовніших окрас ірпінської центральної площі є пам'ятник культовому українському поету Тарасу Григоровичу Шевченко прямо перед міською радою. 
 

Бронзова скульптура виконана дуже майстерно та якісно. Деталізація одягу та рис обличчя реально вражає.
Як ми всі знаємо, зазвичай Тараса Григоровича на пам'ятниках чи картинах зображують у більш поважному віці, проте тут Шевченко молодий, сповнений мрій та мовби летить. Навколо нього розміщені створені
ним літературні образи. 

Завітаємо до мальовничого Парка Письменників

Наступною, так сказати, станцією нашої екскурсії буде ще один парк, проте не звичайний, бо пов'язаний він із дуже творчою професією – письменництвом.
 

Парк Письменників був відкритий 30 жовтня 2017 року під час святкування Дня міста.
Свою назву парк отримав через той факт, що на його території розташовується Будинок творчості письменників.
Варто відзначити, що цей будинок був створений у 1936 році на базі колишньої дачі київського підприємця Івана Чоколова, яку він збудував у 1905 році. Чоколов дуже вдало розташував свою дачу, бо навколо неї росте зелений ліс, у повітрі витає тихий спокій, а поряд тихенько протікає річка Ірпінь. Тож не дивно, що це місце так припало до душі нашим письменника, серед яких можна були дуже відомі Володимир Сосюра, Остап Вишня, Олександр Довженко, Павло Тичина, Олесь Гончар, Михайло Стельмах та Максим Рильський.
 

Парк Письменників вийшов по справжньому гарним та, найголовніше, – тематичним. Тут наявна і скульптура з пером, статуя поета, літературні образи закоханих, дівчини з пензликом, джентльмена з парасолькою, а також присутня відкрита сцена для творчих виступів. Через весь парк протікає струмок, над яким розміщені декоративні містки.

Остання зупинка – Набережна Ірпеня!

Далі ми відвідаємо легендарну та протяжну Ірпінську набережну, яка була відкрита 19 серпня 2018 року з великими урочистостями. 
Ініціатором створення набережної став тодішній мер Ірпеня Володимир Карплюк.
По усій набережній проходить алея з вимощеними доріжками, ліхтарями, декоративними деревцями й квітами, та різними за розміром металевими скульптурами. Особливо цікавою є частина набережної де розміщені скульптури величезного черевика, посуду та гігантського стільця. 
 

Крім того тут наявний гарно облаштований пляж, шезлонги для відпочинку, великий мангал для готування страв на вогні, дитячий майданчик зі скейтпарком, поле для гри у футбол та прокачаний спортивний майданчик із великим вибором різноманітних тренажерів. 
Особливу увагу до себе привертає міст через річку, який чимось нагадує «Золоту Браму» із американського Сан-Франциско.


Ця набережна – ідеальний варіант для тих у кого є велосипед, та ніде покататися. Вона дуже довга та містить місця для відпочинку через кожні кілька метрів – тобто якщо ваші ноги втомляться від активної їзди – ви можете присісти та відпочити. Або полежати на гамаку (які тут також наявні).
 
А наша екскурсія чудовим українським містом-героєм Ірпенем тим часом завершується. Дякую за участь!
Криворучко Богдан
Фото з Інтернету

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Прогулянка містом-героєм Бучею

  Погляд на Бучу очима мешканця Буча стала відома на увесь світ, нажаль, лише з найгіршого приводу — війни. Бучанська громада зазнала страшних катувань та ще більших втрат. Багато місцевих покинуло рідні домівки під час навали рашистів. Але це не зупинило бучанцям повернутися назад, коли їх рідне місто звільнили наші доблесні воїни. Бо Буча — це не лише біль у серці України та усього світу. Буча — це рідний край багатьох добрих та відомих людей, який і до війни привертав увагу українців своєю красою, теплотою та цікавими місцями. Ми і Вам хочемо розповісти про найцікавіші та найісторичніші місця цього чудового міста, аби й ви знали, що ще в собі тримає Буча крім горя від втрати своїх мешканців. Наша перша зупинка — міська рада. Бучанська міська рада Почнемо розповідь про Бучу з її назви. Чому саме Буча? І який сенс криється у цьому химерному слові? Насправді є кілька «легенд» про походження цієї назви. Як відомо з історії, селище зі своєю сучасною назвою виникло під час будівництва

#ЗОСя_2020. Моє друге знайомство зі Степаном: віртуальне

Ми знайомилися двічі. Обидва рази – заочно. Спершу він був для мене легендою, а завдяки ЗОСі втілився у реальний об’єкт, який хочеться побачити. «Це ж Лис Степан!», – вигукнула я одразу, коли ми на моніторі комп’ютера побачили фото славутицького муралу. І я одразу поринула спогадами в шкільні роки. Про цю маленьку й розумну тваринку дізналася від свого дядька Євгена, який працював інженером у компанії « Novarka ». Він дуже часто їздив на об’єкт у місто Прип’ять, аби спроєктувати новий чорнобильський саркофаг. Там і познайомився з рудим красунчиком Семеном, що став другом для багатьох – не людиною, лисом. Дядько розповідав, що звичайна, але водночас дуже розумна тваринка жила у зоні відчуження. Лис приходив до пункту пропуску в місто Прип’ять, де його підкормлювали дядькові співробітники. Бувало, що приходив до їдальні компанії « Novarka » і забирав м'ясо, кісточки, макарони у котів : завжди боровся з ними за їжу. Семена годували з рук. Він не боявся людей, не тікав. Знаходивс