ІрпіньTime

12-14 липня в Університеті ДФС України працювала перша Літня школа журналістики. Це були три неймовірні дні! Дні, які об’єднали майже три десятки захоплених людей – журналістикою, пошуком нової інформації, та й загалом життям.  Старшокласники Ірпінського регіону, студенти (команда із 24 допитливих і активних, хто не злякався липневої спеки), співробітники Університету державної фіскальної служби України говорили про захопливий світ медіа, про секрети журналістської професії. Говорили всерйоз і жартома, у форматі гри й пізнавальної подорожі. Працювали за Регламентом, але дозволяли собі відступати від правил. Були відкритими і чесними, бачилися вперше, але почувалися командою! Вирізнялися з-поміж гамірного натовпу в коридорах вишу яскравими бейджами і впевненістю. Чого було достатньо протягом цих днів – це емоції, гарний настрій, інсайти й інсайди, контент і контекст – і це все, як переконалися, таки має значення! І так – журналісти важливі! Якщо слухачі Літньої школи і не стануть ме

Коли я в перше почула про цю школу, на думку од разу спало, що буде якась нудна теорія, нецікаві викладачі, які просто беземоційно розповідатимуть незрозумілий матеріал . Д умала, що ми будемо сидіти , як у школі , на незручних сцільцях. Але коли я зайшла в аудиторію, трохи здивувалася . М ені навіть спало на думку, що я переплутала кабінети. Посередині кабінету стояв незвичної форми стіл, на кожному місці стояла пляшка води і стаканчик, у кожного був свій мікрофон. Ми наче сиділи у парламенті. На початку роботи в сім учасникам роздали бейджики, блокнот і ручку, регламент роботи Літньої школи журналістики і пам'ятку щодо підготовки відеоматеріалів . Після представлення учасників нам оригінально пояснювали, хто такий журналіст і характеризували різні медіа професії. Розповідали це , використовуючи сітку професій і лаконічні наклейками з і стислим їх описом. Було дуже багато незнайомих і дивних назв, але викладачі доволі просто розповідали про кож ну, наводячи переконл

Літня школа журналістики – найкращий варіант для початківців цієї справи. Три дні курсу насичені різноманітними емоціями, яскравими враженнями, корисним досвідом й інформацією. З першого дня учасники занурилися в робочу атмосферу, насамперед завдяки аудиторії, яка стала початком їхньої триденної пригоди. Юні журналісти дізналися про відмінності професій, пов'язаних із журналістикою. У процесі гри зрозуміли, що слід робити для точної і якісної передачі інформації. Відвідали телеканал «Погляд», побачили роботу телебачення зсередини. Деякі учасники прокоментували на камеру свої очікування від Літньої школи й перші враження. Цей матеріал потрапить у випуск новин інформаційної агенції «Погляд». Другий день став ще більш цікавим. Ми відвідали Громадське радіо. Історії неймовірного журналіста і радіоведучого Куликова Андрія Вікторовича змусила гостей затамувати подих. Третій день стане небажаним закінченням курсу Літньої школи журналістики. Але сертифікат, який засвідчить участь

Екскурсія на Громадське радіо у м. Києві стала цікавим продовженням роботи Літньої школи журналістики. Ми дізналися багато цікавого й несподіваного про робочі будні радіожурналістів. Серед неймовірного – знайомство й спілкування з відомим українським журналістом Андрієм Куликовим. Він розповів нам про професію журналіста та цікаву історію створення Громадського радіо. Особливо вразила його розповідь про підготовку репортажу в екстремальній ситуації з м. Харків у 2014 р. Тепер у кожного зі слухачів Літньої школи журналістики є фото з А. Куликовим на згадку про цю подію. Анатолій Одинець,   слухач Літньої школи журналістики

Яким радіостанціям українці надають перевагу? Відповідь вас не здивує – Хіт FM, «Люкс FM»  та  Radio Roks . Про перші дві чув, напевно що, кожен. Розважальні програми, розраховані на пересічного, заклопотаного буденністю слухача. Не більше. «Слухайте. Думайте».   Саме такий слоган обрала незалежна радіостанція «Громадське радіо». Одне з небагатьох радіо, серед інтересів якого – не вигода. Це радіо, яке не буде передавати комусь привіт або вітати з річницею весілля. Це про думку, яка не змішана з інтересами влади. Про повну свободу слова. Це можливість почути те, що не пошматовано цензурою. І заклик до обмірковування, формування власної точки зору. Чому ж більшості бракує бажання бути обізнаним у тому, що насправді відбувається тут і зараз? Можливо, час спробувати перемкнути хвилю? Валерія Судак, слухачка Літньої школи журналістики

Часто можна почути, що потрапити у минуле – неможливо. Однак сьогодні трапилося диво, і мені це вдалося. Я потрапила у дитинство, де моя мама, Ніна Герасименко, тривалий час працювала на Українському радіо, була ве дучою художніх програм « Літературне читання » , « Сторінки світової класики » та ін ших , що з вучал и в ефірі Першого каналу. В она часто брала мене з собою на роботу – на радіо. Аліна Акуленко, Катерина Зайцева, Марина Муляр – їхні голоси відомі всій країні, а для мене , малої , це були просто мамині колеги. Коли я написала свій перший твір – « Павучок і Метелик », Катя Зайцева брала в мене інтерв'ю для програм и « Школяд а» .  Тож сьогодні була чудова нагода відновити у пам'яті ті моменти, які, здавалося б, поринули у забуття. На екскурсії розповідали про зведення споруди Держтелерадіо, про сворення Суспільного мовлення; показували приміщення, де проводять прямі ефіри, кімнати, де досвідчені оператори, так би мовити , « зводять п р ограми ». Легенд

На початку роботи Літньої школи журналістики її учасники взяли участь у цікавому завданні від завідувачки кафедри журналістики, української словесності та культури Наталії Зикун; дізналися про понад 20 різноманітних відгалужень професії, а також на власному досвіді переконалися, що приїхати до Школи – було правильним рішенням.  У перший день занять ми відвідали інформаційну агенцію «Погляд», поспілкувалися з головною редакторкою, поспостерігали за роботою членів редакції. Мимохідь встигли потрапити у кадр оператора, а також дати інтерв‘ю про враження від побаченого. Наступного спекотного дня, який запам’ятається ще й безкрайнім затором від проспекту Перемоги, який завадив дістатися до місця призначення вчасно, ми таки свою програму відвідування Громадського радіо виконали. Співзасновник і Голова правління Громадського радіо, український журналіст, редактор, теле- та радіоведучий, Андрій Куликов особисто розповів історію його формування, подробиці підготовки до виходу в етер, декілька і

Для того, аби зануритись у журналістику більш глибоко і краще зрозуміти тонкощі професії, представляю декілька фільмів, щоб «занурення» пройшло цікаво та з користю. Візьміть із собою улюблені смаколики або заваріть гарячого шоколаду, влаштуйтеся зручно на канапі – і ми починаємо.  Диявол носить Prada (2006) Почну добірку із одного з найвідоміших фільмів про журналістику. Вона проникає скрізь: куди не пробереться телебачення, зможе проникнути глянець. У фільмі яскраво подано життя модного будинку за зачиненими дверима. Завдяки Меріл Стріп та Ен Хетувей глядачі фільму досі уявляюсь собі життя редакторського колективу із яскравим одягом, прикрасами та, звичайно, разом із сварками. Куди ж без них? Зодіак (2007) Персонажі фільму «Зодіак» мають прототипів із реального життя. У фільмі 2007 року Джейк Джиленхол та Роберт Дауні-молодший зіграли ролі співробітників газети «Сан – Францизко Кронікл», які ведуть незалежне розслідування вбивств, що скоїв таємничий серійний вбивця під псевдонімом Зо

Якщо я на початку ще сумнівалися, чи сподобається мені журналістика з її динамічніст ю , швидкіст ю, то зараз впевнена, що ця професія , попри певні складнощі, вельми цікава. Сьогодні я дізналася про різновиди журналістки, а саме про такі журналістські професії : продюсер, оператор, менеджер, тележурналіст, диктор, фактчекер , інші . Напевно, не одна я збагатилася знаннями і про кольоровий піар.  Але найцікавішою частиною дня була екскурсія до телеканалу « Погляд » . Крім важливих теоретичн их знан ь про зйомку, монтаж, звук, вдалося спробувати себе ще на практиці, і це було значно драйвовіше. Адже у теорії професія журналіста може здатися зовсім інакшою, ніж насправді. Тому , на мою думку, практика не менш важлива , ніж теорі я . Власне, за лишилося багато гарних емоцій та позитивних спогадів. Але це ще не кінець , бо попереду не менша кількість хороших вражень та цікавих кадрів.    Соломія Александрова, слухачка Літньої школи журналістики  

Я приїхала до Університету д ержавної фіскальної служби України, щоб дізнатися якнайбільше про Університет та професію , на яку , можливо , буду вступати, – про ж урналістик у .  В аудиторії зібралися школярі місцевих шкіл та декілька студентів цього навчального закладу . Також були дуже привітні й доброзичливі викладачі, які до кладали максимум зусиль, щоб нам було цікаво . З нами працювала й найкраща студентка спеціальності «Журналістика», уже випускниця Ольга Кацан, яка тепер була в ролі викладача . Мені сподобалось, що кожно му приділя ли увагу, заохочу вали до навчання , організову вали цікаві ігри, які не лише розвивали нас , а й допомагали краще зрозуміти журналістську професі ю .  Мені допомогли дізнатися, що професія журналіст а не така вже й легка , як я собі уявляла. У ній є плюси й мінус ( хоча, як і в будь-якій іншій професії ). Я зрозуміла, що журналістика потребує драйву і захоплення, потрібно бути щирими й відкритими, допитливими. Важливо вчити