Перейти до основного вмісту

Літня школа журналістики: приголомшлива подорож у професію!

На початку роботи Літньої школи журналістики її учасники взяли участь у цікавому завданні від завідувачки кафедри журналістики, української словесності та культури Наталії Зикун; дізналися про понад 20 різноманітних відгалужень професії, а також на власному досвіді переконалися, що приїхати до Школи – було правильним рішенням. 


У перший день занять ми відвідали інформаційну агенцію «Погляд», поспілкувалися з головною редакторкою, поспостерігали за роботою членів редакції. Мимохідь встигли потрапити у кадр оператора, а також дати інтерв‘ю про враження від побаченого.

Наступного спекотного дня, який запам’ятається ще й безкрайнім затором від проспекту Перемоги, який завадив дістатися до місця призначення вчасно, ми таки свою програму відвідування Громадського радіо виконали. Співзасновник і Голова правління Громадського радіо, український журналіст, редактор, теле- та радіоведучий, Андрій Куликов особисто розповів історію його формування, подробиці підготовки до виходу в етер, декілька історій з власного досвіду і радо погодився відповісти на наші запитання. Можливість побачити радіокомпанію зсередини, побувати у різних приміщення справила на нас несподіване враження. 

Слухачі й слухачки Літньої школи зробили декілька знімків з Андрієм Вікторовичем і задоволені повернулися до Ірпеня в очікуванні наступного дня, який обіцяє неймовірне завершення програми роботи Літньої школи журналістики.


Дар’я Кобилинська, 

слухачка Літньої школи журналістики



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

#YouTube – нове телебачення? Підбірка цікавих україномовних каналів

Ні для кого не секрет, що соцмережі займають все більше місця у сучасному медіапросторі. Щоб дізнатися, що нового сталося у світі, сучасна людина, радше, зайде в інстаграм, твітер чи фейсбук, аніж буде купувати газету за 5 грн у найближчому кіоску. Замість прогортування каналів по TV , більшість надає перевагу скроленню відеороликів у ютубі. Бо це зручніше, швидше та компактніше. І це НЕ погано: часи змінюються, люди змінюються, технології змінюються. Дуже добре що відбувається постійна еволюція і прогрес, а не навпаки. Тому сучасні медіа повинні постійно підлаштовуватись, щоб зацікавити читача, слухача чи глядача. Що із українського подивитись на ютубі? Насправді, в україномовному сегменті починає з’являтися все більше якісного контенту. І про деякі канали хочу розповісти детальніше. 1. Телебачення торонто, або #@) ₴?$0. Дайджест українських (і не тільки) новин, які подаються не в зовсім серйозній формі. З ноткою гумору, сарказму, та іронії. Про політику, музику, шоу-бізне...

Про еволюцію і про позицію

  «Підпільний»  як явище вишуканого  українськогумору     Мовне питання завжди гостро стояло перед українцями. І якщо в житті пересічного громадянина це лише питання, якою мовою просити хліб у магазині, то для публічної людини, що вже зібрала певну аудиторію виступами російською мовою, вибір ускладнюється. «Підпільний стендап», що виник як перша українська стендап-арена як російськомовний «Подпольн ый», всього за рік став українськомовним: кожен автор пише виступи українською, кожен проект «Підпільного» поступово переходить на державну мову, а нові взагалі не мають іншомовного старту. І справа тут не в законах, страху перед штрафами чи примусами, адже основна платформа стендаперів – жива публіка та YouTube . Це свідоме рішення випускати саме українськомовний контент. Думка про це вперше виникла у Сергія Ліпко, стендапера, одного з авторів «Підпільного стендапу» та сценариста «Телебачення Торонто», його підтримав колега по цеху – сценарист «Телебачення Тор...

Роздуми з Ірпеня

    Нехай побудуть молодими «Світ ловив мене, та не впіймав», - понад сто років тому говорив Григорій Сковорода. Але за цю понад сотню років інтеграції, модифікації та самоідентифікації України змінився не лише світ, а й людина, звісно і молодь. За тридцять років незалежності нашої держави зросло нове покоління, покоління Z . Сміливе, рішуче, безстрашне. З надзвичайними мріями, з неймовірними цілями і невичерпною енергією . Молодь, яка точно знає, чого прагне, яким бачить своє майбутнє. Молодь, яка висловлює креативні, подеколи епатажні думки; яка знаходить власні способи відкрити світ, а для світу – себе; яка не боїться поразок, проходить як не в двері, то крізь стіни на шляху до мрії; яка генерує ідеї, користується всіма можливими (і неможливими) ресурсами. Молодь, що прагне знати, вміти, творити, не просто бути, але жити. Дихати вільно, на повні легені. Молодь, яка бачила шлях України до незалежності і яка понад усе прагне власної незалежності: ментальної, моральної, ...