Перейти до основного вмісту

Так, журналістика потребує драйву і захоплення!

Я приїхала до Університету державної фіскальної служби України, щоб дізнатися якнайбільше про Університет та професію, на яку, можливо, буду вступати, про журналістику

В аудиторії зібралися школярі місцевих шкіл та декілька студентів цього навчального закладу. Також були дуже привітні й доброзичливі викладачі, які докладали максимум зусиль, щоб нам було цікаво. З нами працювала й найкраща студентка спеціальності «Журналістика», уже випускниця Ольга Кацан, яка тепер була в ролі викладача. Мені сподобалось, що кожному приділяли увагу, заохочували до навчання, організовували цікаві ігри, які не лише розвивали нас, а й допомагали краще зрозуміти журналістську професію

Мені допомогли дізнатися, що професія журналіста не така вже й легка, як я собі уявляла. У ній є плюси й мінус (хоча, як і в будь-якій іншій професії). Я зрозуміла, що журналістика потребує драйву і захоплення, потрібно бути щирими й відкритими, допитливими. Важливо вчитися аргументувати свою позицію й переконувати співрозмовника, а також розглядати кожну людину в оточенні як джерело важливої інформації і можливість поглибити свої знання про навколишній світ. 

Запамяталася й екскурсія у перший день роботи Літньої школи журналістики в інформагенцію «Погляд» у м. Буча. Там у декого зі слухачів навіть взяли інтерв'ю.

 

Ілона Злочовська,

слухачка Літньої школи журналістики

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Прогуляємося Ірпенем дистанційно!

  Віртуальна екскурсія містом Ірпінь Ірпінь – українське місто європейського зразка, яке змогло вистояти окупацію російськими солдатами. Хоч на території міста й залишилися частково чи повністю знищені будівлі, але їх потроху лагодять та повертають до початкового стану. Без сумнівів після нашої перемоги місто стане ще кращим та гарнішим ніж було до цього.  Варто відзначити, що до початку повномасштабного вторгнення Ірпінь був відомий своїми мальовничими зеленими парками, сучасною і стильною центральною площею та дуже протяжную набережною. Зараз ми проведемо для читачів віртуальну екскурсію цими (і не тільки) локаціями Ірпеня. Перша зупинка – Парк Незнайка Розпочинаємо ми нашу екскурсію у Парку Незнайка, який колись був відомий під іншою назвою – Парк Перемоги.    На території парку росте багато старих дерев, між якими в'ються вимощені та асфальтові доріжки. Також із цікавинок тут наявний ігровий та спортивний майданчики, декоративний ставок із фонтаном, багато стильних ліхтарів, ла

#ЗОСя_2020. Моє друге знайомство зі Степаном: віртуальне

Ми знайомилися двічі. Обидва рази – заочно. Спершу він був для мене легендою, а завдяки ЗОСі втілився у реальний об’єкт, який хочеться побачити. «Це ж Лис Степан!», – вигукнула я одразу, коли ми на моніторі комп’ютера побачили фото славутицького муралу. І я одразу поринула спогадами в шкільні роки. Про цю маленьку й розумну тваринку дізналася від свого дядька Євгена, який працював інженером у компанії « Novarka ». Він дуже часто їздив на об’єкт у місто Прип’ять, аби спроєктувати новий чорнобильський саркофаг. Там і познайомився з рудим красунчиком Семеном, що став другом для багатьох – не людиною, лисом. Дядько розповідав, що звичайна, але водночас дуже розумна тваринка жила у зоні відчуження. Лис приходив до пункту пропуску в місто Прип’ять, де його підкормлювали дядькові співробітники. Бувало, що приходив до їдальні компанії « Novarka » і забирав м'ясо, кісточки, макарони у котів : завжди боровся з ними за їжу. Семена годували з рук. Він не боявся людей, не тікав. Знаходивс

Прогулянка містом-героєм Бучею

  Погляд на Бучу очима мешканця Буча стала відома на увесь світ, нажаль, лише з найгіршого приводу — війни. Бучанська громада зазнала страшних катувань та ще більших втрат. Багато місцевих покинуло рідні домівки під час навали рашистів. Але це не зупинило бучанцям повернутися назад, коли їх рідне місто звільнили наші доблесні воїни. Бо Буча — це не лише біль у серці України та усього світу. Буча — це рідний край багатьох добрих та відомих людей, який і до війни привертав увагу українців своєю красою, теплотою та цікавими місцями. Ми і Вам хочемо розповісти про найцікавіші та найісторичніші місця цього чудового міста, аби й ви знали, що ще в собі тримає Буча крім горя від втрати своїх мешканців. Наша перша зупинка — міська рада. Бучанська міська рада Почнемо розповідь про Бучу з її назви. Чому саме Буча? І який сенс криється у цьому химерному слові? Насправді є кілька «легенд» про походження цієї назви. Як відомо з історії, селище зі своєю сучасною назвою виникло під час будівництва