Перейти до основного вмісту

Перший млинець, але не грудкою!

12-14 липня в Університеті ДФС України працювала перша Літня школа журналістики. Це були три неймовірні дні! Дні, які об’єднали майже три десятки захоплених людей – журналістикою, пошуком нової інформації, та й загалом життям. 

Старшокласники Ірпінського регіону, студенти (команда із 24 допитливих і активних, хто не злякався липневої спеки), співробітники Університету державної фіскальної служби України говорили про захопливий світ медіа, про секрети журналістської професії. Говорили всерйоз і жартома, у форматі гри й пізнавальної подорожі. Працювали за Регламентом, але дозволяли собі відступати від правил. Були відкритими і чесними, бачилися вперше, але почувалися командою! Вирізнялися з-поміж гамірного натовпу в коридорах вишу яскравими бейджами і впевненістю.

Чого було достатньо протягом цих днів – це емоції, гарний настрій, інсайти й інсайди, контент і контекст – і це все, як переконалися, таки має значення!

І так – журналісти важливі! Якщо слухачі Літньої школи і не стануть медійниками, то принаймні матимуть непогане уявлення про журналістську «кухню»: чим живе телебачення, чим вирізняється радіо, як робиться газета, як проводяться журналістські дослідження й розслідування. Розумітимуть і поважатиму працю людей – представників не одного десятка медіапрофесій, які впливають на все, що відбувається в суспільстві. Про це й багато іншого говорили в аудиторії і «в полі» – в інформаційній агенції «Погляд», на Громадському радіо на Хрещатику, 26 у Києві – з легендарним Андрієм Куликовим, з активістами громадського руху «Чесно». Вдячні всім стейкхолдерам за те, що були з нами!

У моєму житті теж дещо протягом цих днів сталося вперше – чого варта лише імпровізована лекція для слухачів Школи в робочому кабінеті Андрія Куликова, або бінарна лекція з випускницею спеціальності «Журналістика» 2021 року Ольгою Кацан – коли перехоплювали один в одної «мікрофон», розуміючи партнера без слів!

Дорогі наші слухачі, ви круті! Ви надихаєте і мотивуєте! У вас велике майбутнє і можливості вибору: професії, вишу, дороги в житті! Та є речі, які допомагатимуть в усіх ситуаціях: повага до людини і факту, робота над собою, своїм словником і любов до життя. Це ми й намагалися вам донести – прямо й опосередковано: словом, жестом, інтонацією, вчинком. Сподіваємося, ви почули, правильно зрозуміли і дещо навіть занотували!

Вдячні за цей досвід, будемо раді наступним зустрічам!

Наталія Зикун, докт. наук із соц. комунікацій,

 проф., завідувач кафедри журналістики, 

укр. словесності та культури 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

#YouTube – нове телебачення? Підбірка цікавих україномовних каналів

Ні для кого не секрет, що соцмережі займають все більше місця у сучасному медіапросторі. Щоб дізнатися, що нового сталося у світі, сучасна людина, радше, зайде в інстаграм, твітер чи фейсбук, аніж буде купувати газету за 5 грн у найближчому кіоску. Замість прогортування каналів по TV , більшість надає перевагу скроленню відеороликів у ютубі. Бо це зручніше, швидше та компактніше. І це НЕ погано: часи змінюються, люди змінюються, технології змінюються. Дуже добре що відбувається постійна еволюція і прогрес, а не навпаки. Тому сучасні медіа повинні постійно підлаштовуватись, щоб зацікавити читача, слухача чи глядача. Що із українського подивитись на ютубі? Насправді, в україномовному сегменті починає з’являтися все більше якісного контенту. І про деякі канали хочу розповісти детальніше. 1. Телебачення торонто, або #@) ₴?$0. Дайджест українських (і не тільки) новин, які подаються не в зовсім серйозній формі. З ноткою гумору, сарказму, та іронії. Про політику, музику, шоу-бізне...

Про еволюцію і про позицію

  «Підпільний»  як явище вишуканого  українськогумору     Мовне питання завжди гостро стояло перед українцями. І якщо в житті пересічного громадянина це лише питання, якою мовою просити хліб у магазині, то для публічної людини, що вже зібрала певну аудиторію виступами російською мовою, вибір ускладнюється. «Підпільний стендап», що виник як перша українська стендап-арена як російськомовний «Подпольн ый», всього за рік став українськомовним: кожен автор пише виступи українською, кожен проект «Підпільного» поступово переходить на державну мову, а нові взагалі не мають іншомовного старту. І справа тут не в законах, страху перед штрафами чи примусами, адже основна платформа стендаперів – жива публіка та YouTube . Це свідоме рішення випускати саме українськомовний контент. Думка про це вперше виникла у Сергія Ліпко, стендапера, одного з авторів «Підпільного стендапу» та сценариста «Телебачення Торонто», його підтримав колега по цеху – сценарист «Телебачення Тор...

Тему закрито. Місія виконана

Читаємо фонтан, як відкриту книгу:  слідами наших публікацій, рік четвертий Пані та панове, урочисто повідомляємо: «Фонтан навпроти Університету з’явився». Фонтанно-будівнича епопея розпочалась дуже давно (про це детальніше можна дізнатися у спецвипуску нашої газети за 2018 рік, с.2), тривала довго (спецвипуск за 2019 р., с.2, спецвипуск за 2020 р., с.2). Студенти чекали на свій фонтан, на місця для поцілунків, на місця для відпочинку від важкого освітнього процесу та на фотозону. Але минали дні, ба, роки, ріс бур’ян, з’являлись нові матеріали про «фонтан Шредінгера» для «Ірпінь Time ». Через два роки відбулось неймовірне жовтий екскаватор почав свою роботу (детальніше про кропітку працю екскаватора спецвипуск за 2020 рік). Так на місці фонтану почав з’являтися сквер імені Петра Мельника. Реконструювання скверу на честь одного з найуспішніших і найефективніших ректорів Університету державної фіскальної служби України, ініціював його син, Максим Мельник. Відреставровані лавки,...