Перейти до основного вмісту

ТОП-5 фільмів про журналістику

Для того, аби зануритись у журналістику більш глибоко і краще зрозуміти тонкощі професії, представляю декілька фільмів, щоб «занурення» пройшло цікаво та з користю. Візьміть із собою улюблені смаколики або заваріть гарячого шоколаду, влаштуйтеся зручно на канапі – і ми починаємо.

 Диявол носить Prada (2006)

Почну добірку із одного з найвідоміших фільмів про журналістику. Вона проникає скрізь: куди не пробереться телебачення, зможе проникнути глянець. У фільмі яскраво подано життя модного будинку за зачиненими дверима. Завдяки Меріл Стріп та Ен Хетувей глядачі фільму досі уявляюсь собі життя редакторського колективу із яскравим одягом, прикрасами та, звичайно, разом із сварками. Куди ж без них?

Зодіак (2007)

Персонажі фільму «Зодіак» мають прототипів із реального життя. У фільмі 2007 року Джейк Джиленхол та Роберт Дауні-молодший зіграли ролі співробітників газети «Сан – Францизко Кронікл», які ведуть незалежне розслідування вбивств, що скоїв таємничий серійний вбивця під псевдонімом Зодіак. Карикатурист газети Роберт Грейсміт (Д. Джиленхон) зміг розгадати шифр, який використовував Зодіак у своїх листах. Саме завдяки його впертості, як спочатку думали, безнадійна справа постійно знаходилась на очах поліції.

 Фрост проти Ніксона (2008)

Серія інтерв’ю репортера Девіда Фроста і президента США Річарда Ніксона (обвинуваченого у зловживанні службовим положенням), що отримало назву «уотергейт» – одне з реальних протистоянь політики і журналістики. Інтерв’ю Ніксона, що проходили у кілька етапів, можна назвати шаховою партією, за якою глядачі спостерігали із нетерпінням і боязню пропустити хоча б одну деталь. Фінальна зустріч двох великих осіб виявилась особливо емоційною. Ось що означає «журналістська хватка».

Дівчина з тату дракона (2011)

Викриття брехні або ретельне розслідування – найкращий фаховий показник. Саме таку роботу взяв на себе Мікаель Блумквіст, один із власників журналу «Міленіум». Потрапивши в пастку одного із героїв розслідування, він мусить тимчасово відмовитись від своїх обов’язків і вирушити до маєтку похилого магната, який наняв його для проведення ще одного розслідування про зникнення юної дівчини. Дует Мікаеля і його напарниці Лісбет Саландер дуже запам’ятався глядачам. Сподіваюся, що сіквел до фільму вас теж не розчарує .

Стрінгер (2014)

Екс-журналістів не буває, адреналін від репортерської роботи все одно накриє із головою, хоч як би ти не заперечував. Найбільш яскравий процес занурення в репортажі, екстремальні зйомки і вражаючі сюжети продемонстрував Ден Гілрой у фільмі «Стрінгер». Головний герой Луїс (Джек Джиленхол) у пошуках роботи натрапляє на можливість стати «стрінгером», позаштатним репортером телеканалу, що може опинитися першим в епіцентрі подій. Нові можливості та відчуття небезпеки захоплюють молодого чоловіка. Із рук такої журналістики точно ніколи не вибратися.

Юлія Рихальська,

слухачка Літньої школи журналісти

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Прогуляємося Ірпенем дистанційно!

  Віртуальна екскурсія містом Ірпінь Ірпінь – українське місто європейського зразка, яке змогло вистояти окупацію російськими солдатами. Хоч на території міста й залишилися частково чи повністю знищені будівлі, але їх потроху лагодять та повертають до початкового стану. Без сумнівів після нашої перемоги місто стане ще кращим та гарнішим ніж було до цього.  Варто відзначити, що до початку повномасштабного вторгнення Ірпінь був відомий своїми мальовничими зеленими парками, сучасною і стильною центральною площею та дуже протяжную набережною. Зараз ми проведемо для читачів віртуальну екскурсію цими (і не тільки) локаціями Ірпеня. Перша зупинка – Парк Незнайка Розпочинаємо ми нашу екскурсію у Парку Незнайка, який колись був відомий під іншою назвою – Парк Перемоги.    На території парку росте багато старих дерев, між якими в'ються вимощені та асфальтові доріжки. Також із цікавинок тут наявний ігровий та спортивний майданчики, декоративний ставок із фонтаном, багато стильн...

Роздуми з Ірпеня

    Нехай побудуть молодими «Світ ловив мене, та не впіймав», - понад сто років тому говорив Григорій Сковорода. Але за цю понад сотню років інтеграції, модифікації та самоідентифікації України змінився не лише світ, а й людина, звісно і молодь. За тридцять років незалежності нашої держави зросло нове покоління, покоління Z . Сміливе, рішуче, безстрашне. З надзвичайними мріями, з неймовірними цілями і невичерпною енергією . Молодь, яка точно знає, чого прагне, яким бачить своє майбутнє. Молодь, яка висловлює креативні, подеколи епатажні думки; яка знаходить власні способи відкрити світ, а для світу – себе; яка не боїться поразок, проходить як не в двері, то крізь стіни на шляху до мрії; яка генерує ідеї, користується всіма можливими (і неможливими) ресурсами. Молодь, що прагне знати, вміти, творити, не просто бути, але жити. Дихати вільно, на повні легені. Молодь, яка бачила шлях України до незалежності і яка понад усе прагне власної незалежності: ментальної, моральної, ...

Про еволюцію і про позицію

  «Підпільний»  як явище вишуканого  українськогумору     Мовне питання завжди гостро стояло перед українцями. І якщо в житті пересічного громадянина це лише питання, якою мовою просити хліб у магазині, то для публічної людини, що вже зібрала певну аудиторію виступами російською мовою, вибір ускладнюється. «Підпільний стендап», що виник як перша українська стендап-арена як російськомовний «Подпольн ый», всього за рік став українськомовним: кожен автор пише виступи українською, кожен проект «Підпільного» поступово переходить на державну мову, а нові взагалі не мають іншомовного старту. І справа тут не в законах, страху перед штрафами чи примусами, адже основна платформа стендаперів – жива публіка та YouTube . Це свідоме рішення випускати саме українськомовний контент. Думка про це вперше виникла у Сергія Ліпко, стендапера, одного з авторів «Підпільного стендапу» та сценариста «Телебачення Торонто», його підтримав колега по цеху – сценарист «Телебачення Тор...