Якщо ви натрапили на
цю публікацію, то знайте – ви на правильному шляху. Адже кому, як не журналісту
або активному користувачу соціальних мереж, потрібно знати, як проілюструвати
свій власний текст? Від оформлення значною мірою залежить популярність – чи
побачать ваш матеріал серед інших, чи просто «проігнорять»? Саме тому
оригінальні праці «акул пера» отримують найбільше відгуків від читачів.
«Картинка» до тексту
Взагалі, до тексту
можна підібрати будь-яке зображення – чи малюнок, чи фотографію. Головне – аби
воно передавало суть, аби в ньому вгадувалася думка автора. Це ключовий фактор,
який гарно вписує зображення до тексту.
Дійсність на матриці камери
Якщо ви вибрали фотографію, то краще
використати власну – неприємно буде «вляпатися» через порушені авторські права.
І якщо ж ви наважилися зробити фото, то пам’ятайте – чи то буде телефон, чи то
фотоапарат (взагалі, можна використати будь-що, навіть вашу мікрохвильовку) –
обов’язково протріть лінзу! Запам’ятайте це на все життя! Ви ж не хочете, аби
ваша фотографія мала вигляд, ніби вона насправді зроблена на намащену жиром
мікрохвильову. Адже є багато таких випадків, коли люди роблять насправді чудові
світлини – гарний ракурс, перспектива, добре розставлені акценти, та… ще велика
купа занудних фразочок – а якість фотографії виходить ТАКА, що її можна описати
єдиним словом – МИЛО! Добре. Якщо ви протерли свою камеру, то подбайте про
співвідношення сторін – робіть фото у горизонтальному положенні. Ви спитаєте,
навіщо, а я вам відповім – це такий собі стандарт, а також ідеальний формат для
компактного додавання зображення до тексту при верстці видання. А до тих, хто
робить фото для газети у вертикальному положенні, у мене є запитання: ви що,
робите сторіс в Інстаграм? Маю надію, що це вас чомусь-таки навчить. А якщо ви
отримали цілком прийнятний знімок, то не забаріться відкоригувати його –
підкрутити де-не-де яскравість, експозицію (це не одне й те саме), світловий
баланс, світло, тінь, тон, насиченість… Я сподіваюся, що ви там не позасинали.
Ото й добре! І… ось! Світлина, яка буде супроводжувати текст, нарешті готова! І
ви такі, з пафосним обличчям майстра-фотографа, сидите і милуєтесь своїм супер
крутим фото (якщо ви його не оброблювали з фільтрами Інстаграму, звісно).
Шедевр у себе вдома, або Майстри Ренесансу відпочивають
Далі ми плавно
перебігаємо до малюнку, ілюстрації, карикатури, шаржу – як хочете, так і
називайте (звісно, якщо ви малюєте ілюстрацію в одному з цих жанрів, то
називайте саме його). Тут також не обходиться без думки автора. Але якщо автор
ілюстрації НЕ АВТОР ТЕКСТУ, то обов’язково дайте йому прочитати свій твір, а
також наочно поясніть думку, аби бути переконаним на усі 100%, що у малюнку не
буде ніякої помилки, або він не буде суцільною помилкою. Якщо ви вже підготувалися
працювати, то вам треба вибрати матеріали – це можуть бути олівці, фарби,
лайнери, пера, навіть… ВУГІЛЛЯ? (так, не полінуйтеся
сходити у вугільну шахту за свіжою порцією (Я в жодному разі не примушую вас
його їсти (хіба що активоване (активатор вугілля до тексту не додаю)))).
Особливо «прошарені» майстри використовують графічні планшети – пристрої, які
дозволяють малювати у різних комп’ютерних програмах і виводять ваше мистецтво
на новий рівень (якщо ви, звісно, вмієте працювати з такими девайсами). Як
почнете малювати, то може трапитися таке, що ви впадете у творчу депресію. На
цьому етапі вам може здатися, що ви – найгірший художник у світі. Але не
втрачайте надії! Приготуйте каву або чай, прочитайте книжку, подивіться
телевізор – головне, зробіть щось таке, аби воно вас надихнуло, аби ви відчули,
ніби у вас перемкнуло щось у голові, і ви повні енергії, і готові до нових
звершень. А якщо вас нічого не надихає, то поверніться на початок – схоже, що у
вас немає ідеї. Взагалі, ідеєю може бути що завгодно – якісь образи, думки –
головне, аби пасувало до твору. Наприклад, можна використати цілий абзац з
твору та якось «візуалізувати» (язик не заплутається від такого?) його у своїй
голові. Також обов’язковим кроком до готової ілюстрації є палітра – кольори,
які зможуть підкреслити візуальні деталі, надати настрій вашому малюнку – синій
(спокій), жовтий (добро), червоний (сила) тощо. Ваше право вибирати. І от, етап
малювання закінчений, ви вже насолоджуєтеся своїм витвором мистецтва, ніби
Леонардо да Вінчі свого часу. Якщо ви малювали з графічним планшетом, то просто
експортуйте свій шедевр у потрібне вам розширення. (якщо у вас був акцент на
прозорий фон, то вибирайте png).
Але якщо ви малювали у реальному світі, тобто справжніми
олівцями, фарбою, чорнилом (чи чим там ще малюють?), то вам вже буде трохи
складніше. Тут є два варіанти «диджиталізації» вашої ілюстрації – сканер або
камера – тут кому вже як зручно. Якщо ви малювали кольорову роботу, то її краще
відсканувати. Але якщо сканера у вас немає, то вам підійде камера – тільки
треба обов’язково фотографувати на тлі з одноманітним освітленням, аби не було
такого, що тінь вашої голови зіпсувала вашу світлину. НЕ ЗАБУДЬТЕ про те, щоб
об’єктив знаходився паралельно малюнку, аби не зіпсувалися пропорції. Також
камера підійде і для чорно білих ілюстрацій – графіки (як її майстри пензля
називають). Після цих махінацій з освітленням та фотографуванням ви можете
додатково підкорегувати ваш «віддиджиталізований» (вітаю, ви заплутали собі
язика) малюнок, аби він виглядав на усі 100%, і ви з пафосним обличчям
майстра-художника сиділи та насолоджувалися результатом витрачених годин,
прочитаних книжок, випитого чаю, кави, а також недоспаних ночей (це якщо ви
захотіли, аби ваша робота була на усі 200%).
Насамкінець
Ну, ось мій короткий
(та кого я обманюю?) екскурс в ілюстрування матеріалів дійшов кінця. Думаю, що
ця стаття допоможе вам у становленні як професійного журналіста, фотографа,
художника (хтозна, може ваші шаржі будуть продавати на відомих аукціонах світу
або ви станете відомим фотографом (це вже як пощастить)). Бажаю вам успіхів у
теперішньому та майбутньому.
Антон Криворучко,
комікс автора
* цей матеріал уперше опубліковано у випуску газети "ІрпіньTime" №11
Коментарі
Дописати коментар