Перейти до основного вмісту

День без гаджетiв у XXI столiттi: звiдки брати iнформацiю?

Кілька років тому соціологи почали бити на сполох: у світі з'явилося нове захворювання – гаджет-залежність. Багато людей не можуть прожити ні дня, не відвідавши профіль у Facebook або не опублікувавши фото в Instagram.

А що буде, якщо гаджети раптом зникнуть? Звiдки брати iнформацiю? Соціологи стверджують, що сучасній молоді буде набагато складніше соціалізуватися, ніж старшому поколінню, які ще пам'ятають, як записували номер телефону на аркуші паперу, дізнавалися потрібну інформацію в бібліотеках, розпитували більш досвідчених, авторитетних у певних сферах осіб тощо.

Один з петербурзьких психологів провів експеримент із залученням підлітків. Його результат підтверджує побоювання соціологів щодо появи нового виду залежності, оскільки учасники випробування змогли протриматися без гаджетів лише 8 годин. Уже після кількох годин експерименту багато учасників психологічний дискомфорт, дехто з них просив припинити експеримент через 2-3 години після початку.

Беззаперечно, гаджети – потрібна складова життя у 21 столітті, як-то кажуть, «що завгодно може стати шкідливим, якщо його надто багато». Тож у цифровому світі треба вміти знаходити баланс і не впадати у крайнощі.

Олексій Войтенко, 

фото з інтернету 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

#YouTube – нове телебачення? Підбірка цікавих україномовних каналів

Ні для кого не секрет, що соцмережі займають все більше місця у сучасному медіапросторі. Щоб дізнатися, що нового сталося у світі, сучасна людина, радше, зайде в інстаграм, твітер чи фейсбук, аніж буде купувати газету за 5 грн у найближчому кіоску. Замість прогортування каналів по TV , більшість надає перевагу скроленню відеороликів у ютубі. Бо це зручніше, швидше та компактніше. І це НЕ погано: часи змінюються, люди змінюються, технології змінюються. Дуже добре що відбувається постійна еволюція і прогрес, а не навпаки. Тому сучасні медіа повинні постійно підлаштовуватись, щоб зацікавити читача, слухача чи глядача. Що із українського подивитись на ютубі? Насправді, в україномовному сегменті починає з’являтися все більше якісного контенту. І про деякі канали хочу розповісти детальніше. 1. Телебачення торонто, або #@) ₴?$0. Дайджест українських (і не тільки) новин, які подаються не в зовсім серйозній формі. З ноткою гумору, сарказму, та іронії. Про політику, музику, шоу-бізне...
Дописати коментар
Докладніше

Про еволюцію і про позицію

  «Підпільний»  як явище вишуканого  українськогумору     Мовне питання завжди гостро стояло перед українцями. І якщо в житті пересічного громадянина це лише питання, якою мовою просити хліб у магазині, то для публічної людини, що вже зібрала певну аудиторію виступами російською мовою, вибір ускладнюється. «Підпільний стендап», що виник як перша українська стендап-арена як російськомовний «Подпольн ый», всього за рік став українськомовним: кожен автор пише виступи українською, кожен проект «Підпільного» поступово переходить на державну мову, а нові взагалі не мають іншомовного старту. І справа тут не в законах, страху перед штрафами чи примусами, адже основна платформа стендаперів – жива публіка та YouTube . Це свідоме рішення випускати саме українськомовний контент. Думка про це вперше виникла у Сергія Ліпко, стендапера, одного з авторів «Підпільного стендапу» та сценариста «Телебачення Торонто», його підтримав колега по цеху – сценарист «Телебачення Тор...
Дописати коментар
Докладніше

Роздуми з Ірпеня

    Нехай побудуть молодими «Світ ловив мене, та не впіймав», - понад сто років тому говорив Григорій Сковорода. Але за цю понад сотню років інтеграції, модифікації та самоідентифікації України змінився не лише світ, а й людина, звісно і молодь. За тридцять років незалежності нашої держави зросло нове покоління, покоління Z . Сміливе, рішуче, безстрашне. З надзвичайними мріями, з неймовірними цілями і невичерпною енергією . Молодь, яка точно знає, чого прагне, яким бачить своє майбутнє. Молодь, яка висловлює креативні, подеколи епатажні думки; яка знаходить власні способи відкрити світ, а для світу – себе; яка не боїться поразок, проходить як не в двері, то крізь стіни на шляху до мрії; яка генерує ідеї, користується всіма можливими (і неможливими) ресурсами. Молодь, що прагне знати, вміти, творити, не просто бути, але жити. Дихати вільно, на повні легені. Молодь, яка бачила шлях України до незалежності і яка понад усе прагне власної незалежності: ментальної, моральної, ...
Дописати коментар
Докладніше