Перейти до основного вмісту

#Обличчя з екрану. Марічка Падалко: «Щоб не боятися камери, треба замість неї уявляти дуже близьку тобі людину…»

Прокидатися пять днів на тиждень о 4:45, потім до вечора не лягати спати – це важко, але не для нашої героїні. Марічка Падалко – телеведуча «Ранок. ТСН» на телеканалі «1+1». Її день починається із раннього сніданку, далі – робота в кадрі, яка потребує сил та бездоганного зовнішнього вигляду. Про те, як іти на роботу зі сходом сонця, вести активний спосіб життя та інші секрети телеведучої, ми дізналися на мотиваційній зустрічі з героїнею «Smal-talk about life balance», яка відбулася ще в докарантинні часи. Тож нині переглядаємо нотатки і згадуємо почуте. 

«Якби мене хтось посунув кудись із ранкових новин, я б взагалі не знала, як впоратися із часом. Я дуже ціную можливість працювати в першій половині дня, а далі займатися родиною», – зізнається наша співрозмовниця.

З 2006 року Марічка – ведуча ТСН. Її впізнають навіть тоді, коли вона біжить парком. Сказати, що її шлях на телебачення був тяжким, буде не зовсім чесно. Марічці часто вистачало знань, навичок та везіння: «У дев’яностих роках не всі наші редакції були оснащені інтернетом, і люди, які там працювали, навіть не вміли користуватися комп’ютером. А в мене вже тоді були навички, оскільки я повернулася з навчання зі Сполучених Штатів... Це одна із причин, чому я потрапила на роботу в спортивну редакцію «Першого національного».

Уже зараз Падалко більше відома, як ведуча «плюсів». На перший погляд, начебто проста робота – ведуча: виходиш в ефір, сидиш у зручному кріслі, розповідаєш заздалегідь підготовлені новини. Проте мало хто знає, скільки доводиться докладати зусиль телеведучому, щоб бути переконливим на телеекрані. Чого варті лише уміння триматися в кадрі та знаходити «спільну мову» з камерою …

«Колись мене вчили цьому правилу і я намагаюся навчити інших: «Щоб не боятися камери, треба замість неї уявляти дуже близьку тобі людину, яка викликає найкращі почуття. Тому уявляти когось конкретного – це хороший прийом у процесі публічних виступів… Щодо артикуляції, то я розробляю її за допомогою розмов із таксистами. Намагаюся поговорити з редакторами, але зранку мало хто на роботі. Тож доводиться не тільки розмовляти, а й робити різні вправи».

Перепливти Босфор, займатися кожного дня бігом і плаванням, брати участь у марафонах – це теж Марічка Падалко, але вже поза ефірним часом. Ці навички допомагають ведучій зберігати свою форму – фізичну й професійну:

«Я пробігла марафон 42 кілометри, дуже багато в моєму житті було напівмарафонів… Завдяки роботі в першій половині дня можу ходити в басейн. Якщо ж не встигаю сходити до спортклубу, то йду на роботу одразу в спортивній формі, після ефіру переодягаюся й біжу за дітьми. Дивно, коли люди їдуть на машині, щоб потім побігати».

Як за три з половиною роки народити трьох дітей і зберегти роботу?

«Дуже великий плюс, коли діти народжуються один за одним…Ти не встигаєш перейти з одного стану в інший. У якийсь момент у тебе є памперси всіх розмірів… І це ніби ти прийшов на фільм, який триває не півтори години, а чотири: ти все дивишся й дивишся його… Я встигала виховувати дітей і після третьої вагітності майже не втратила роботу. Мені тоді пощастило, що я вела дитячу програму, без існування якої канал залишився б без ліцензії. Переживання були… Тому тепер, коли хвилююся, згадую слова тренера з фігурного катання й кажу собі: «Це те, де ти завжди хотіла бути, – насолоджуйся».

Аліна Павловська,

фото з інтернету

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Прогуляємося Ірпенем дистанційно!

  Віртуальна екскурсія містом Ірпінь Ірпінь – українське місто європейського зразка, яке змогло вистояти окупацію російськими солдатами. Хоч на території міста й залишилися частково чи повністю знищені будівлі, але їх потроху лагодять та повертають до початкового стану. Без сумнівів після нашої перемоги місто стане ще кращим та гарнішим ніж було до цього.  Варто відзначити, що до початку повномасштабного вторгнення Ірпінь був відомий своїми мальовничими зеленими парками, сучасною і стильною центральною площею та дуже протяжную набережною. Зараз ми проведемо для читачів віртуальну екскурсію цими (і не тільки) локаціями Ірпеня. Перша зупинка – Парк Незнайка Розпочинаємо ми нашу екскурсію у Парку Незнайка, який колись був відомий під іншою назвою – Парк Перемоги.    На території парку росте багато старих дерев, між якими в'ються вимощені та асфальтові доріжки. Також із цікавинок тут наявний ігровий та спортивний майданчики, декоративний ставок із фонтаном, багато стильн...

Про еволюцію і про позицію

  «Підпільний»  як явище вишуканого  українськогумору     Мовне питання завжди гостро стояло перед українцями. І якщо в житті пересічного громадянина це лише питання, якою мовою просити хліб у магазині, то для публічної людини, що вже зібрала певну аудиторію виступами російською мовою, вибір ускладнюється. «Підпільний стендап», що виник як перша українська стендап-арена як російськомовний «Подпольн ый», всього за рік став українськомовним: кожен автор пише виступи українською, кожен проект «Підпільного» поступово переходить на державну мову, а нові взагалі не мають іншомовного старту. І справа тут не в законах, страху перед штрафами чи примусами, адже основна платформа стендаперів – жива публіка та YouTube . Це свідоме рішення випускати саме українськомовний контент. Думка про це вперше виникла у Сергія Ліпко, стендапера, одного з авторів «Підпільного стендапу» та сценариста «Телебачення Торонто», його підтримав колега по цеху – сценарист «Телебачення Тор...

Тему закрито. Місія виконана

Читаємо фонтан, як відкриту книгу:  слідами наших публікацій, рік четвертий Пані та панове, урочисто повідомляємо: «Фонтан навпроти Університету з’явився». Фонтанно-будівнича епопея розпочалась дуже давно (про це детальніше можна дізнатися у спецвипуску нашої газети за 2018 рік, с.2), тривала довго (спецвипуск за 2019 р., с.2, спецвипуск за 2020 р., с.2). Студенти чекали на свій фонтан, на місця для поцілунків, на місця для відпочинку від важкого освітнього процесу та на фотозону. Але минали дні, ба, роки, ріс бур’ян, з’являлись нові матеріали про «фонтан Шредінгера» для «Ірпінь Time ». Через два роки відбулось неймовірне жовтий екскаватор почав свою роботу (детальніше про кропітку працю екскаватора спецвипуск за 2020 рік). Так на місці фонтану почав з’являтися сквер імені Петра Мельника. Реконструювання скверу на честь одного з найуспішніших і найефективніших ректорів Університету державної фіскальної служби України, ініціював його син, Максим Мельник. Відреставровані лавки,...