ІрпіньTime

       Закохана в солов'їну      Окрім того, що згадала як же сильно я люблю писати, все більше усвідомлюю наскільки  кайфую від української мови.      Від тієї автентично-сучасної, з усіма її авдиторіями, мітами, иріями та проєктами. З бігунками, депутатками та членкинями. З суржованими слівцями, діалектними говІрками і сленговими словечками.      Мову живу, не схожу на інші. Мову, яку перекочуєш на язиці, смакуєш, насолоджуєшся. Мову, в якій є "затишок", "навзаєм", "кохання", "скриня", "філіжанка". З твердими "ч" та "ш". З "г" та "ґ".  Мову, з характером осені: м'яку, низьку в мовленні, високу в співах, теплу, шепітливу, тендітну і рішучу водночас. З її незкінченними синонімами, варіаціями та грою.     Люблю писати українською. Читати українською. Спілкуватися українською. Люблю здивування людей, котрі чули мене лише в робочо-російськомовній атмосфері, коли чують від мене українську. Вон...

  «Ти маєш бути саме тим,  ким хочеш бути ТИ,  а не тим, ким скажуть ІНШІ» — Чому ти такий сумний? «Ви руйнуєте економіку, Земля потопає у людському смітті, діри в озоновому шарі, глобальне потепління, зміна кліматичних умов, потрібно працювати до смерті щоб виправити ситуацію» — Це усе через ваші телефони.        Покоління Z — перше покоління, що народилося в період повної диджиталізації. Перше покоління, що має постійний необмежений доступ до будь-якої інформації. Покоління, для якого гаджети, —невід’ємна частина життя. Хтось називає їх «прогнилою молоддю», інші — надією людства.      У питанні «хороший» чи «поганий», особливо, коли це стосується цілого покоління, об’єктивності бути не може. Але часи, в які народжується людина, таки великою мірою впливають на формування її свідомості.      Інші пріоритети. Це те, чим відрізняється сучасна молодь. Тепер, окрема особистість, зі своїм конкретним набором якостей с...

«Хто, як не ми?» Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався о 1-й годині в ніч на 26 квітня 1986 року. Подія, інтерес до якої не відпускає вже протягом багатьох десятків років – і українців, і європейців. Подія, про яку знято фільми, написано багато книг і статей, було багато дискусій на сторінках ЗМІ, на телебаченні. Попри це залишається багато нез’ясованих питань. Я поспілкувалася зі своїм дідусем, Іваном Івашиною, який мав безпосередньо відношення до трагедії. Як це було? «Усе сталося 26 квітня, і, звісно, ніхто не знав про це. Я працював на АТП 13250 (автотранспортне підприємство) на «Татрі» (вантажівка). Жили собі спокійно, 1 травня ще, за щорічною традицією пішли з лозунгами «Мир! Труд! Май» на демонстрацію. І в ніч на 2 травня, по тривозі, о четвертій ранку підняли і сказали їхати, не знали навіть куди. Тоді ж ні GPS, нічого не було. Коли приїхали, керівництво наказало возити пісок, гасили пожежу всіма силами. Нічого не виходило, згодом привезли свинець під...

     Перший Національний студентський форум: Освіта. Лідерство. Відповідальність     У епоху діджиталізації та життя онлайн ідея збору студентського активу з усіх куточків України звучить як утопія. Але студенти – ще ті руйнівники міфів, тому з ініціативи Міністерства освіти і науки України, за сприяння Міністерства фінансів та міністерства освіти і науки України, Київської обласної державної адміністрації, Університету ДФС України та міської ради Ірпеня 19-21 серпня на базі Університету зібралися майже 200 представників органів студентського самоврядування з різних вишів України: медичних, економічних, юридичних, педагогічних на Національний студентський форум «Освіта, лідерство, відповідальність». Спікери, бізнесмени, лідери думок, ректори провідних ЗВО, представники міністерств запрошували на ранкові кави, майстер-класи та просто до спілкування, генерації й обговорення ідей. Студенти отримали унікальну можливість знайомства з тими, хто ризикнув спробувати і д...

12-14 липня в Університеті ДФС України працювала перша Літня школа журналістики. Це були три неймовірні дні! Дні, які об’єднали майже три десятки захоплених людей – журналістикою, пошуком нової інформації, та й загалом життям.  Старшокласники Ірпінського регіону, студенти (команда із 24 допитливих і активних, хто не злякався липневої спеки), співробітники Університету державної фіскальної служби України говорили про захопливий світ медіа, про секрети журналістської професії. Говорили всерйоз і жартома, у форматі гри й пізнавальної подорожі. Працювали за Регламентом, але дозволяли собі відступати від правил. Були відкритими і чесними, бачилися вперше, але почувалися командою! Вирізнялися з-поміж гамірного натовпу в коридорах вишу яскравими бейджами і впевненістю. Чого було достатньо протягом цих днів – це емоції, гарний настрій, інсайти й інсайди, контент і контекст – і це все, як переконалися, таки має значення! І так – журналісти важливі! Якщо слухачі Літньої школи і не станут...

Коли я в перше почула про цю школу, на думку од разу спало, що буде якась нудна теорія, нецікаві викладачі, які просто беземоційно розповідатимуть незрозумілий матеріал . Д умала, що ми будемо сидіти , як у школі , на незручних сцільцях. Але коли я зайшла в аудиторію, трохи здивувалася . М ені навіть спало на думку, що я переплутала кабінети. Посередині кабінету стояв незвичної форми стіл, на кожному місці стояла пляшка води і стаканчик, у кожного був свій мікрофон. Ми наче сиділи у парламенті. На початку роботи в сім учасникам роздали бейджики, блокнот і ручку, регламент роботи Літньої школи журналістики і пам'ятку щодо підготовки відеоматеріалів . Після представлення учасників нам оригінально пояснювали, хто такий журналіст і характеризували різні медіа професії. Розповідали це , використовуючи сітку професій і лаконічні наклейками з і стислим їх описом. Було дуже багато незнайомих і дивних назв, але викладачі доволі просто розповідали про кож ну, наводячи переконл...

Літня школа журналістики – найкращий варіант для початківців цієї справи. Три дні курсу насичені різноманітними емоціями, яскравими враженнями, корисним досвідом й інформацією. З першого дня учасники занурилися в робочу атмосферу, насамперед завдяки аудиторії, яка стала початком їхньої триденної пригоди. Юні журналісти дізналися про відмінності професій, пов'язаних із журналістикою. У процесі гри зрозуміли, що слід робити для точної і якісної передачі інформації. Відвідали телеканал «Погляд», побачили роботу телебачення зсередини. Деякі учасники прокоментували на камеру свої очікування від Літньої школи й перші враження. Цей матеріал потрапить у випуск новин інформаційної агенції «Погляд». Другий день став ще більш цікавим. Ми відвідали Громадське радіо. Історії неймовірного журналіста і радіоведучого Куликова Андрія Вікторовича змусила гостей затамувати подих. Третій день стане небажаним закінченням курсу Літньої школи журналістики. Але сертифікат, який засвідчить участь...

Екскурсія на Громадське радіо у м. Києві стала цікавим продовженням роботи Літньої школи журналістики. Ми дізналися багато цікавого й несподіваного про робочі будні радіожурналістів. Серед неймовірного – знайомство й спілкування з відомим українським журналістом Андрієм Куликовим. Він розповів нам про професію журналіста та цікаву історію створення Громадського радіо. Особливо вразила його розповідь про підготовку репортажу в екстремальній ситуації з м. Харків у 2014 р. Тепер у кожного зі слухачів Літньої школи журналістики є фото з А. Куликовим на згадку про цю подію. Анатолій Одинець,   слухач Літньої школи журналістики

Яким радіостанціям українці надають перевагу? Відповідь вас не здивує – Хіт FM, «Люкс FM»  та  Radio Roks . Про перші дві чув, напевно що, кожен. Розважальні програми, розраховані на пересічного, заклопотаного буденністю слухача. Не більше. «Слухайте. Думайте».   Саме такий слоган обрала незалежна радіостанція «Громадське радіо». Одне з небагатьох радіо, серед інтересів якого – не вигода. Це радіо, яке не буде передавати комусь привіт або вітати з річницею весілля. Це про думку, яка не змішана з інтересами влади. Про повну свободу слова. Це можливість почути те, що не пошматовано цензурою. І заклик до обмірковування, формування власної точки зору. Чому ж більшості бракує бажання бути обізнаним у тому, що насправді відбувається тут і зараз? Можливо, час спробувати перемкнути хвилю? Валерія Судак, слухачка Літньої школи журналістики

Часто можна почути, що потрапити у минуле – неможливо. Однак сьогодні трапилося диво, і мені це вдалося. Я потрапила у дитинство, де моя мама, Ніна Герасименко, тривалий час працювала на Українському радіо, була ве дучою художніх програм « Літературне читання » , « Сторінки світової класики » та ін ших , що з вучал и в ефірі Першого каналу. В она часто брала мене з собою на роботу – на радіо. Аліна Акуленко, Катерина Зайцева, Марина Муляр – їхні голоси відомі всій країні, а для мене , малої , це були просто мамині колеги. Коли я написала свій перший твір – « Павучок і Метелик », Катя Зайцева брала в мене інтерв'ю для програм и « Школяд а» .  Тож сьогодні була чудова нагода відновити у пам'яті ті моменти, які, здавалося б, поринули у забуття. На екскурсії розповідали про зведення споруди Держтелерадіо, про сворення Суспільного мовлення; показували приміщення, де проводять прямі ефіри, кімнати, де досвідчені оператори, так би мовити , « зводять п р ограми ». Легенд...