Редакція на «вісім» з «п’яти»
Що потрібно зробити, щоб стати головредом одразу вісьмох
редакцій? Відповідь дуже проста – піти працювати в дитячий табір вожатим.
Лі́то — одна з чотирьох пір
року, між весною та осінню, з найвищою середньодобовою температурою повітря.
Так нам каже словник, що ж, не будемо з ним сперечатися. Але для студентів літо
– це час для пошуку цікавого підробітку. Багато з них обирають саме роботу
вожатого. Вбивають одночасно декількох зайців: робота, нові враження і
можливість відпочити на морі/в горах/в лісі майже безкоштовно. Тільки мало хто
дивиться, що в цьому контракті написано маленькими літерами під зірочкою. Це – робота
з дітьми. З великою кількістю дітей. Інколи не дуже слухняних та не дуже
чемних. Тому вожатий повинен мати чарівну силу – вміти налагоджувати контакт.
Що може бути кращим для налагодження контакту ніж проведення спільного гуртка?
Не тільки для свого загону, звичайно, а по гуртковій годині кожному.
Що в нас тут? Плетіння з бісеру, шашки, ролики,
малювання, орігамі, муліне, настільні ігри і журналістика. Правильно, це наша
зупинка. Так склалося, що в таборі не тільки діти одного віку, навіть в одному
загоні це можуть бути діти з різницею у два-три роки. Тому і подача матеріалу
для всіх має бути різна. Адже пояснити щось дитині п’яти років та підлітку одними
й тими ж самими словами можна, але одному буде не цікаво чи іншому занадто
складно. Що робити? Те, що журналісти вміють найкраще – імпровізувати.
8-4 загони (5-12 років): Тут усе складно просто. Головне
встигнути пояснити своїй редакції, що вони журналісти, що вони редакція, що
таке редакція, що ми сьогодні фотокореспонденти. Камери і часу друкувати фото в
нас немає, але завжди під рукою аркуші, олівці та фломастери. А замість
типографських станків, що скріпляють шпальти, вправність рук та скотч. Теми
розібрані, композиція обговорені, можна починати роботу.
Порада для дорослих журналістів від найменших колег: простий олівець чудово замінює чорний фломастер, дрібних деталей краще уникати, а підпис під малюнком краще ставити чітко, щоб головний редактор міг винести вас у інформаційну колонку.
3-1 загони. (13-16 років): Тут все страшно весело.
Редакція вже прагне писати, задача головреда зводиться до того, щоб пояснити
різницю між твором на тему та журналістським матеріалом. А потім трошки «половити»
свою редакцію на фейках та вмінні з ними працювати. Камери та типографії все ще
немає, але олівці і фломастери загубились ще не всі. Працювати можна.
Порада для дорослих журналістів від маленьких колег:
Якщо головний редактор каже, що сьогодні ввечері буде гра
на тоталізаторі і про це потрібно написати, потрібно задуматись. Дізнатись, що
таке тоталізатор, наскільки це незаконно і не забути, що ми в дитячому таборі.
А якщо головною темою пропонується запуск ракети на озері біля міського парку,
варто перевірити стан головреда. Все ж таки складна робота, міг трішки
перегрітися.
Так чи інакше, але 8 газет за три дні – це вам не жарти.
Можливо, хтось би міг сказати, що це несправжня журналістика та несправжні
газети, вісім табірних редакцій з вами не погодяться. Так, це не газети з
тисячним тиражем, а hand-made з усього, що було під рукою. Та хіба можна назвати
несправжньою роботу, від якої у дітей горять очі, а хтось навіть задумується
стати журналістом у майбутньому?
Владислава ХЛЮСТ
Фото автора
Коментарі
Дописати коментар