Перейти до основного вмісту

Віртуальне життя в смартфоні

Моя мама довго не наважувалася користуватися смартфоном, боялася, що не зможе опанувати всі можливості ґаджета. Вона користується  комп’ютером: розробляє уроки для своїх учнів, готує цікаві презентації, а також використовує його для відпочинку – дивиться фільми. Скільки я не запевняла свою маму, що зі смартфоном дуже легко розібратись і користуватися різними послугами, завжди емоції брали гору і вона не погоджувалася. Мені стало цікаво, чи всі такої думки, як моя мама?!

На своїй сторінці у фейсбуці я провела опитування «Чи готові українці різних вікових категорій поринути у віртуальне життя й відчути трансформацію на собі вже сьогодні?»

Як показали відповіді школярів, учнів 10 класу Назара Зенченка й Дениса Костенка, наше століття асоціюється з розвитком цифрових технологій. Не пристосовуватися до таких змін буде просто помилкою. Однак вони стверджують, що нашим батькам тяжко буде пристосуватися й поринути у віртуальне життя разом із цифровими технологіями.

Ірина Михайлівна Костенок визнала, що диджиталізація дає багато нових можливостей. На жаль, серед них – і можливості для шахрайства, несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації, онлайбулінгу і пранків - все, як у реальному житті. На її думку, до нової реальності треба пристосовуватися. І якщо для молоді це абсолютно природньо, то для старших людей це певною мірою виклик.

Альона Вікторівна Артеменко вважає, що не всі вікові категорії готові сприйняти диджиталізацію й називає такі причини: відсутність інтернету і гаджетів, страх перед чимось новим і незрозумілим.

Анатолій Михайлович Дебелий вважає надзвичайно важливим у цьому процесі є медіаграмотність. Треба вміти сортувати інформацію, вдало її використовувати, бо часто нестримний її потік негативно впливає як на індивідуума, так і на думку цілої спільноти.

Отже, діджиталізація – це просто технічний прогрес зі своїми позитивними і негативними сторонами, який через певний час абсолютно заполонить звичайне життя. Молодші готові поринути в простір цифрових можливостей, жити на повну у віртуальному світі, притому не зазнаючи будь-яких незручностей і непорозумінь. А от старше покоління готове до цього частково.

В Україні вже почали впроваджувати в дію різноманітні мобільні додатки, які зможуть дати доступ людям до електронних водійських прав і цифрових технічних паспортів у офлайн-режимі. Також буде можливість спілкуватися з державою через месенджери. Але не кожна людина матиме таку змогу в селі, де є проблеми з мережею зв’язку, а тим паче з інтернетом.

І все ж таки ми з сестричкою переконали маму, що в сучасному світі неможливо жити без смартфона. Уже після його покупки ми допомогли розібратися з усіма його можливостями. Головне – наважитися!

Сніжана Розсудовська

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

#YouTube – нове телебачення? Підбірка цікавих україномовних каналів

Ні для кого не секрет, що соцмережі займають все більше місця у сучасному медіапросторі. Щоб дізнатися, що нового сталося у світі, сучасна людина, радше, зайде в інстаграм, твітер чи фейсбук, аніж буде купувати газету за 5 грн у найближчому кіоску. Замість прогортування каналів по TV , більшість надає перевагу скроленню відеороликів у ютубі. Бо це зручніше, швидше та компактніше. І це НЕ погано: часи змінюються, люди змінюються, технології змінюються. Дуже добре що відбувається постійна еволюція і прогрес, а не навпаки. Тому сучасні медіа повинні постійно підлаштовуватись, щоб зацікавити читача, слухача чи глядача. Що із українського подивитись на ютубі? Насправді, в україномовному сегменті починає з’являтися все більше якісного контенту. І про деякі канали хочу розповісти детальніше. 1. Телебачення торонто, або #@) ₴?$0. Дайджест українських (і не тільки) новин, які подаються не в зовсім серйозній формі. З ноткою гумору, сарказму, та іронії. Про політику, музику, шоу-бізне...

Про еволюцію і про позицію

  «Підпільний»  як явище вишуканого  українськогумору     Мовне питання завжди гостро стояло перед українцями. І якщо в житті пересічного громадянина це лише питання, якою мовою просити хліб у магазині, то для публічної людини, що вже зібрала певну аудиторію виступами російською мовою, вибір ускладнюється. «Підпільний стендап», що виник як перша українська стендап-арена як російськомовний «Подпольн ый», всього за рік став українськомовним: кожен автор пише виступи українською, кожен проект «Підпільного» поступово переходить на державну мову, а нові взагалі не мають іншомовного старту. І справа тут не в законах, страху перед штрафами чи примусами, адже основна платформа стендаперів – жива публіка та YouTube . Це свідоме рішення випускати саме українськомовний контент. Думка про це вперше виникла у Сергія Ліпко, стендапера, одного з авторів «Підпільного стендапу» та сценариста «Телебачення Торонто», його підтримав колега по цеху – сценарист «Телебачення Тор...

Роздуми з Ірпеня

    Нехай побудуть молодими «Світ ловив мене, та не впіймав», - понад сто років тому говорив Григорій Сковорода. Але за цю понад сотню років інтеграції, модифікації та самоідентифікації України змінився не лише світ, а й людина, звісно і молодь. За тридцять років незалежності нашої держави зросло нове покоління, покоління Z . Сміливе, рішуче, безстрашне. З надзвичайними мріями, з неймовірними цілями і невичерпною енергією . Молодь, яка точно знає, чого прагне, яким бачить своє майбутнє. Молодь, яка висловлює креативні, подеколи епатажні думки; яка знаходить власні способи відкрити світ, а для світу – себе; яка не боїться поразок, проходить як не в двері, то крізь стіни на шляху до мрії; яка генерує ідеї, користується всіма можливими (і неможливими) ресурсами. Молодь, що прагне знати, вміти, творити, не просто бути, але жити. Дихати вільно, на повні легені. Молодь, яка бачила шлях України до незалежності і яка понад усе прагне власної незалежності: ментальної, моральної, ...