Перейти до основного вмісту

Мандрівка у час, коли зароджувалася журналістика

Уже котрий місяць освітній процес в навчальних закладах скрипить і тріщить по швах. Складнощі в усіх однакові: крім того, що потрібно розібратися із змістом предметів, необхідно освоїти і нові технічні платформи. А викладачам – ще й продумати, як реагувати на потік запитань і утримувати увагу студентів, які зіштовхнулися з усіма можливими викликами дистанційного навчання.

Важливо пам’ятати: те, що відбувається зараз, – це не просто дистанційне навчання, на підготовку якого був час. Це навчання в екстреній ситуації, коли всім потрібно розставити пріоритети і, можливо, чимось пожертвувати.

Наші викладачі, наприклад, вирішили, що одним з пріоритетних завдань є і психологічна складова освітнього процесу – підтримка контактів та інтересу до навчання. Останній семінар з історії зарубіжної журналістики – яскравий приклад цього. Наш викладач, Тетяна Сергіївна Гиріна, запропонувала згадати історію давньоримської газети «Acta Senatus», перейнявшись духом Стародавнього Риму часів правління імператора Тиберія Юлія Цезаря Августа, на часи якого припадає початок служіння Ісуса Христа і Його розп’яття.

Незважаючи на те, що Тиберій декларував волелюбний характер свого правління, кажучи, що «у вільній державі повинні бути вільні і думка, і мова», проголошена рівність на практиці з часом переросла в судове переслідування за «обр̀ази величності».

Незвичайним завданням було виготовлення листа із промовою для виступу в суді. Це було дуже пізнавально! Я дуже захопився процесом і був в захваті, коли у мене вийшов дійсно «старий» сувій. І хоча я не дуже захоплююся історією, проте на мене справила сильне враження інформація про цей старовинний час, коли зароджувалася журналістика.




Такі пари запам’ятовуються надовго (якщо не на все життя) і спонукають перевтілитися, перейнявшись духом того часу. Я щиро вдячний Тетяні Сергіївні за такий цікавий підхід до організації занять!

Семен Крупа

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Прогуляємося Ірпенем дистанційно!

  Віртуальна екскурсія містом Ірпінь Ірпінь – українське місто європейського зразка, яке змогло вистояти окупацію російськими солдатами. Хоч на території міста й залишилися частково чи повністю знищені будівлі, але їх потроху лагодять та повертають до початкового стану. Без сумнівів після нашої перемоги місто стане ще кращим та гарнішим ніж було до цього.  Варто відзначити, що до початку повномасштабного вторгнення Ірпінь був відомий своїми мальовничими зеленими парками, сучасною і стильною центральною площею та дуже протяжную набережною. Зараз ми проведемо для читачів віртуальну екскурсію цими (і не тільки) локаціями Ірпеня. Перша зупинка – Парк Незнайка Розпочинаємо ми нашу екскурсію у Парку Незнайка, який колись був відомий під іншою назвою – Парк Перемоги.    На території парку росте багато старих дерев, між якими в'ються вимощені та асфальтові доріжки. Також із цікавинок тут наявний ігровий та спортивний майданчики, декоративний ставок із фонтаном, багато стильн...

Про еволюцію і про позицію

  «Підпільний»  як явище вишуканого  українськогумору     Мовне питання завжди гостро стояло перед українцями. І якщо в житті пересічного громадянина це лише питання, якою мовою просити хліб у магазині, то для публічної людини, що вже зібрала певну аудиторію виступами російською мовою, вибір ускладнюється. «Підпільний стендап», що виник як перша українська стендап-арена як російськомовний «Подпольн ый», всього за рік став українськомовним: кожен автор пише виступи українською, кожен проект «Підпільного» поступово переходить на державну мову, а нові взагалі не мають іншомовного старту. І справа тут не в законах, страху перед штрафами чи примусами, адже основна платформа стендаперів – жива публіка та YouTube . Це свідоме рішення випускати саме українськомовний контент. Думка про це вперше виникла у Сергія Ліпко, стендапера, одного з авторів «Підпільного стендапу» та сценариста «Телебачення Торонто», його підтримав колега по цеху – сценарист «Телебачення Тор...

Тему закрито. Місія виконана

Читаємо фонтан, як відкриту книгу:  слідами наших публікацій, рік четвертий Пані та панове, урочисто повідомляємо: «Фонтан навпроти Університету з’явився». Фонтанно-будівнича епопея розпочалась дуже давно (про це детальніше можна дізнатися у спецвипуску нашої газети за 2018 рік, с.2), тривала довго (спецвипуск за 2019 р., с.2, спецвипуск за 2020 р., с.2). Студенти чекали на свій фонтан, на місця для поцілунків, на місця для відпочинку від важкого освітнього процесу та на фотозону. Але минали дні, ба, роки, ріс бур’ян, з’являлись нові матеріали про «фонтан Шредінгера» для «Ірпінь Time ». Через два роки відбулось неймовірне жовтий екскаватор почав свою роботу (детальніше про кропітку працю екскаватора спецвипуск за 2020 рік). Так на місці фонтану почав з’являтися сквер імені Петра Мельника. Реконструювання скверу на честь одного з найуспішніших і найефективніших ректорів Університету державної фіскальної служби України, ініціював його син, Максим Мельник. Відреставровані лавки,...