Перейти до основного вмісту

Мапа щасливих місць Університету

Аби ви довго не блукали лабіринтами Університету в пошуках щастя, ми підготували для вас мапу. Вам доведеться повірити на слово: у локаціях воно оселилося – перевірено авторами. А якщо не вірите, то переконайтеся в цьому самі.


Зимовий сад. У будь-яку пору року, о будь-який порі доби тут зеленіє листячко на деревах і дзюркоче фонтан. Ідеальне місце для читання книг, написання конспектів і серйозних (або не дуже) розмов.


Крила. Найнатхненніша фотозона УДФСУ. «Свої» знають, що у нас їх – не перелічити, однак ця особлива – нагадує, що університет – це не лише про граніт науки, а й про щастя й політ фантазії.


Атріум. Найкраще місце для літературних вечорів, творчих посиденьок і брейн-рингів, хоча тут часто проходять і серйозні заходи – наукові конференції, приміром. Крізь скло (чи то, як каже студентство, прозору стелю) вдень можна милуватися хмарами, а ввечері – зірками. А ще тут найкрасивіша пальма – чим вам не Гоґвортс?


Лавки з парасольками. Подарунок Університету від випускників. Ідеальне місце для кавування, посиденьок і поцілунків. До того ж під парасолькою можна ховатися від дощу.


Ліфт. Як його не любити, якщо саме він і куди треба довезе, і з гарними людьми зведе (ну де ж ще всі можуть зустрітися?), і губи підфарбувати – завжди будь ласка: дзеркало потрібного розміру в наявності. Найпоширеніший вид транспорту в УДФСУ. Але не найбезпечніший: автори вже встигли у ньому застрягнути.


Місце сили. Паркова зона УДФСУ надихає і на вірші, і на відмінну підготовку до семінарів. А величезний пень – незмінний герой чи не кожної фотосесії з групою – справжнє місце сили: колись тут був найстаріший 700-річний дуб.


Їдальня. Щасливий студент – нагодований студент. У нашому навчальному закладі місць, де можна підживитися вистачає. Обирайте будь-яке – не пошкодуєте. А ще їдальня – це, звісно ж, місце зустрічей із друзями.

Кабінет ректора. Безсумнівно, саме тут – пульт управління Університетом. Нікого не здивуєш тезою, що тут вирішуються найважливіші питання функціонування УДФСУ. Також тут тренували і ми свою журналістську хватку, інтерв’юючи ректора.



Конференц-комплекс. Хто не бачив цих синіх крісел на фото? Найважливіші події, найяскравіші гості, найкращі майстер-класи відбуваються тут. Існує легенда, що конференц-зала – зменшена копія зали засідань ОНН: і ми у неї радо віримо.



Бібліотека. Місце, де архівують щастя. Тут можна і попрацювати, і відпочити, і порозумнішати. Зручні крісла, привітні працівники, книжки на будь-який колір і смак. А ще тут дбають про те, аби ми першими знайомилися з авторами навчальних, наукових і художніх шедеврів наживо.

Збирав щасливі місця АРСЕНІЙ,

ілюстрував – Антон КРИВОРУЧКО

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Прогуляємося Ірпенем дистанційно!

  Віртуальна екскурсія містом Ірпінь Ірпінь – українське місто європейського зразка, яке змогло вистояти окупацію російськими солдатами. Хоч на території міста й залишилися частково чи повністю знищені будівлі, але їх потроху лагодять та повертають до початкового стану. Без сумнівів після нашої перемоги місто стане ще кращим та гарнішим ніж було до цього.  Варто відзначити, що до початку повномасштабного вторгнення Ірпінь був відомий своїми мальовничими зеленими парками, сучасною і стильною центральною площею та дуже протяжную набережною. Зараз ми проведемо для читачів віртуальну екскурсію цими (і не тільки) локаціями Ірпеня. Перша зупинка – Парк Незнайка Розпочинаємо ми нашу екскурсію у Парку Незнайка, який колись був відомий під іншою назвою – Парк Перемоги.    На території парку росте багато старих дерев, між якими в'ються вимощені та асфальтові доріжки. Також із цікавинок тут наявний ігровий та спортивний майданчики, декоративний ставок із фонтаном, багато стильн...

Роздуми з Ірпеня

    Нехай побудуть молодими «Світ ловив мене, та не впіймав», - понад сто років тому говорив Григорій Сковорода. Але за цю понад сотню років інтеграції, модифікації та самоідентифікації України змінився не лише світ, а й людина, звісно і молодь. За тридцять років незалежності нашої держави зросло нове покоління, покоління Z . Сміливе, рішуче, безстрашне. З надзвичайними мріями, з неймовірними цілями і невичерпною енергією . Молодь, яка точно знає, чого прагне, яким бачить своє майбутнє. Молодь, яка висловлює креативні, подеколи епатажні думки; яка знаходить власні способи відкрити світ, а для світу – себе; яка не боїться поразок, проходить як не в двері, то крізь стіни на шляху до мрії; яка генерує ідеї, користується всіма можливими (і неможливими) ресурсами. Молодь, що прагне знати, вміти, творити, не просто бути, але жити. Дихати вільно, на повні легені. Молодь, яка бачила шлях України до незалежності і яка понад усе прагне власної незалежності: ментальної, моральної, ...

Про еволюцію і про позицію

  «Підпільний»  як явище вишуканого  українськогумору     Мовне питання завжди гостро стояло перед українцями. І якщо в житті пересічного громадянина це лише питання, якою мовою просити хліб у магазині, то для публічної людини, що вже зібрала певну аудиторію виступами російською мовою, вибір ускладнюється. «Підпільний стендап», що виник як перша українська стендап-арена як російськомовний «Подпольн ый», всього за рік став українськомовним: кожен автор пише виступи українською, кожен проект «Підпільного» поступово переходить на державну мову, а нові взагалі не мають іншомовного старту. І справа тут не в законах, страху перед штрафами чи примусами, адже основна платформа стендаперів – жива публіка та YouTube . Це свідоме рішення випускати саме українськомовний контент. Думка про це вперше виникла у Сергія Ліпко, стендапера, одного з авторів «Підпільного стендапу» та сценариста «Телебачення Торонто», його підтримав колега по цеху – сценарист «Телебачення Тор...