Перейти до основного вмісту

ЗОСя – це МИ. Рік третій

Не знаю, хто винайшов ЩАСТЯ, але беззаперечно, той, хто подарував його світові, – геній або ж добрий чарівник. 😉Клаптиками буднів, мереживом спогадів, світлом прийдешніх світанків щодень розбруньковується воно в мені. Це таке дивне відчуття, яке важко описати словами, однак в обіймах із ним жити набагато  світліше – ніби в твоєму серці хтось запалив тисячі ліхтариків. Справжнє щастя – дуже затишне, як вовняний светр, тихе і майже непомітне. Дивно, та більшість навіть не знають, що воно живе в їхній домівці, поки ЩАСТЯ не заплющить очі або ненадовго відійде. Тоді про нього говоритимуть, висуватимуть філософські теорії, писатимуть вірші.

ЩАСТЯ не має гатунків і аналогів. А ще ЩАСТЯ – це вибір

ЩАСТЯ не має гатунків і аналогів. А ще ЩАСТЯ – це вибір. Адже його самостійно можна шукати, ліпити, створювати, переносити із фантазій чи снів у світ реальний і, звісно ж, дарувати. Так, як приміром, щовересня робить ЗОСя. І якщо ви самотньо зітхаєте в кімнаті, похнюплено озираєтесь довкола у пошуках щасливих миттєвостей – вам точно сюди. Адже ЗОСя – це чарівний еліксир на весь рік, особлива подія, яка доводить: барвистий, радісний світ – це ми. І щасливішим, усміхненішим, кращим його можуть зробити лише наші бажання і дії.

Тож вітаю вас на веб-сторінках ЩАСЛИВОГО фестивального блогу «ІрпіньTime». У ньому – наші яскраві дні й натхненні журналістські ночі, наша любов до світу і фестивалю, наші мрії і прагнення показати життя з його карантинними буднями у всіх його відтінках. У ньому ми зазіхали на щастя у науковому дискурсі та навіть намагалися його виміряти, шукали людей, що щасливіють від улюбленої справи і роблять світ яскравішим, даруючи усмішку і сонце своєї душі всім, шукали щасливі історії на вулицях міст і містечок Київщини, а ще зробили усе, аби подарувати конфеті добра і світла вам. Адже дуже хочемо, щоб ви, прочитавши наші матеріали, почувались абсолютно ЩАСЛИВИМИ. 😍

Знаємо, що це буде найкращий фестиваль, принаймні зробимо все, аби так сталося, адже ЗОСя – це ми!

Разом із журналістськими матеріалами шлемо з Ірпеня вітання й віртуальні обійми Славутичу – місту, яке гуртує та ощасливлює юних журналістів зі всієї України й світу. Сподіваємося, що скоро побачимося наживо: і наздоженемо цю дистанційну паузу найтеплішими зустрічами, чаюваннями і братаннями. А нині із метеликами в животі, сподіваннями і трохи з хвилюванням чекаємо на старт (не)реальної ЗОСі. 💥 Знаємо, що це буде найкращий фестиваль, принаймні зробимо все, аби так сталося, адже ЗОСя – це ми! 

З любов’ю – АРСЕНІЙ і вся команда "ІрпіньTime" 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

#YouTube – нове телебачення? Підбірка цікавих україномовних каналів

Ні для кого не секрет, що соцмережі займають все більше місця у сучасному медіапросторі. Щоб дізнатися, що нового сталося у світі, сучасна людина, радше, зайде в інстаграм, твітер чи фейсбук, аніж буде купувати газету за 5 грн у найближчому кіоску. Замість прогортування каналів по TV , більшість надає перевагу скроленню відеороликів у ютубі. Бо це зручніше, швидше та компактніше. І це НЕ погано: часи змінюються, люди змінюються, технології змінюються. Дуже добре що відбувається постійна еволюція і прогрес, а не навпаки. Тому сучасні медіа повинні постійно підлаштовуватись, щоб зацікавити читача, слухача чи глядача. Що із українського подивитись на ютубі? Насправді, в україномовному сегменті починає з’являтися все більше якісного контенту. І про деякі канали хочу розповісти детальніше. 1. Телебачення торонто, або #@) ₴?$0. Дайджест українських (і не тільки) новин, які подаються не в зовсім серйозній формі. З ноткою гумору, сарказму, та іронії. Про політику, музику, шоу-бізне...

Про еволюцію і про позицію

  «Підпільний»  як явище вишуканого  українськогумору     Мовне питання завжди гостро стояло перед українцями. І якщо в житті пересічного громадянина це лише питання, якою мовою просити хліб у магазині, то для публічної людини, що вже зібрала певну аудиторію виступами російською мовою, вибір ускладнюється. «Підпільний стендап», що виник як перша українська стендап-арена як російськомовний «Подпольн ый», всього за рік став українськомовним: кожен автор пише виступи українською, кожен проект «Підпільного» поступово переходить на державну мову, а нові взагалі не мають іншомовного старту. І справа тут не в законах, страху перед штрафами чи примусами, адже основна платформа стендаперів – жива публіка та YouTube . Це свідоме рішення випускати саме українськомовний контент. Думка про це вперше виникла у Сергія Ліпко, стендапера, одного з авторів «Підпільного стендапу» та сценариста «Телебачення Торонто», його підтримав колега по цеху – сценарист «Телебачення Тор...

Роздуми з Ірпеня

    Нехай побудуть молодими «Світ ловив мене, та не впіймав», - понад сто років тому говорив Григорій Сковорода. Але за цю понад сотню років інтеграції, модифікації та самоідентифікації України змінився не лише світ, а й людина, звісно і молодь. За тридцять років незалежності нашої держави зросло нове покоління, покоління Z . Сміливе, рішуче, безстрашне. З надзвичайними мріями, з неймовірними цілями і невичерпною енергією . Молодь, яка точно знає, чого прагне, яким бачить своє майбутнє. Молодь, яка висловлює креативні, подеколи епатажні думки; яка знаходить власні способи відкрити світ, а для світу – себе; яка не боїться поразок, проходить як не в двері, то крізь стіни на шляху до мрії; яка генерує ідеї, користується всіма можливими (і неможливими) ресурсами. Молодь, що прагне знати, вміти, творити, не просто бути, але жити. Дихати вільно, на повні легені. Молодь, яка бачила шлях України до незалежності і яка понад усе прагне власної незалежності: ментальної, моральної, ...