Перейти до основного вмісту

Професія журналіста стала нам зрозумілішою!

12 липня 2021 р., понеділок. Перший день у Літній школі журналістики. Заняття почалися о 10:00 зі знайомства з учасниками проекту. Потім в ігровій формі нам розповіли про напрями в сучасній журналістиці. Після короткого введення в професію ми поїхали на екскурсію до інформаційної агенції «Погляд». Ми побачили, де знімаються й монтуються їхні передачі.


Наступного дня ми поїхали у Київ на Громадське радіо, де провів екскурсію один із його співзасновників Андрій Куликов.

Не обійшлося й без фотосесії. Професія журналіста стала мені зрозумілішою!

Анастасія Сапельнікова,

слухачка Літньої школи журналістики


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

#YouTube – нове телебачення? Підбірка цікавих україномовних каналів

Ні для кого не секрет, що соцмережі займають все більше місця у сучасному медіапросторі. Щоб дізнатися, що нового сталося у світі, сучасна людина, радше, зайде в інстаграм, твітер чи фейсбук, аніж буде купувати газету за 5 грн у найближчому кіоску. Замість прогортування каналів по TV , більшість надає перевагу скроленню відеороликів у ютубі. Бо це зручніше, швидше та компактніше. І це НЕ погано: часи змінюються, люди змінюються, технології змінюються. Дуже добре що відбувається постійна еволюція і прогрес, а не навпаки. Тому сучасні медіа повинні постійно підлаштовуватись, щоб зацікавити читача, слухача чи глядача. Що із українського подивитись на ютубі? Насправді, в україномовному сегменті починає з’являтися все більше якісного контенту. І про деякі канали хочу розповісти детальніше. 1. Телебачення торонто, або #@) ₴?$0. Дайджест українських (і не тільки) новин, які подаються не в зовсім серйозній формі. З ноткою гумору, сарказму, та іронії. Про політику, музику, шоу-бізне...

Роздуми з Ірпеня

    Нехай побудуть молодими «Світ ловив мене, та не впіймав», - понад сто років тому говорив Григорій Сковорода. Але за цю понад сотню років інтеграції, модифікації та самоідентифікації України змінився не лише світ, а й людина, звісно і молодь. За тридцять років незалежності нашої держави зросло нове покоління, покоління Z . Сміливе, рішуче, безстрашне. З надзвичайними мріями, з неймовірними цілями і невичерпною енергією . Молодь, яка точно знає, чого прагне, яким бачить своє майбутнє. Молодь, яка висловлює креативні, подеколи епатажні думки; яка знаходить власні способи відкрити світ, а для світу – себе; яка не боїться поразок, проходить як не в двері, то крізь стіни на шляху до мрії; яка генерує ідеї, користується всіма можливими (і неможливими) ресурсами. Молодь, що прагне знати, вміти, творити, не просто бути, але жити. Дихати вільно, на повні легені. Молодь, яка бачила шлях України до незалежності і яка понад усе прагне власної незалежності: ментальної, моральної, ...

Враження волонтера

  «Київська сотка» Чи пересядуть українці з часом на велосипеди, дбаючи про довкілля і про власне здоров’я? Чи стануть менш запрудженими вулиці наших міст? Чи стануть схожими українські міста й містечка на неквапливі європейські, де велоспорт є атрибутом щоденного життя багатьох мешканців? Очевидно, більше про це знають організатори й учасники щорічного веломарафону «Київська сотка», який відбувся 5 вересня за участі понад 1700 осіб. Аматорські перегони проходять щороку з 2014, саме тоді Сергій Харчук разом з сином Антоном, глядачі та учасники спортивних марафонів у Європі, вирішили заснувати «Київську сотку». На той момент вже існували схожі «сотки» в інших містах. Мета марафону полягає в популяризації велосипеда – як спорту, лайфстайлу та свята. Велогонка мала дві дистанції: на 100 км та 50 км із загальним набором висоти – 500 м. Маршрут марафону проходить через такі мальовничі пристоличні міста, як Ірпінь, Буча, Ворзель, Немішаєве та с. Михайлівка.  Місце старту для всіх уч...